Закон про вдосконалення корпоративного управління держкомпаніями (№5593), ухвалений Верховною Радою 22 лютого, запроваджує новий інструмент – лист очікувань власника, в якому конкретизуються очікування від компаній щодо їхньої фінансової діяльності, заявив заступник міністра економіки Олексій Соболев.
"Показників буде небагато, але як вони (компанії – ІФ-У) їх досягатимуть, яка дохідність у них має бути, наскільки вони мають зрости – це вже самі компанії вирішують. Дуже схоже, як у бізнесі працює: поставив керівнику і наглядовій раді KPI, а вони самі затверджують собі бізнес-плани, як їх досягти", – пояснив він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
За його словами, формування листів очікувань фактично замінять затвердження фінансових планів, для великих компаній їх формуватимуть органи управління разом із Міністерством фінансів, тоді як далі вже фінансові плани під ці очікування мають затверджувати наглядові ради.
Заступник міністра уточнив, що такий компроміс було знайдено з міжнародними партнерами, й зазначив, що в листах очікувань буде десь десяток ключових показників: прибутковості, дохідності, ліквідності. Це відповідає принципам ОЕСР, так працює в багатьох європейських країнах, додав він.
Соболев наголосив, що загалом ухвалення закону про вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером або учасником яких є держава, можна вважати перемогою, бо він рухає всю реформу вперед і відповідає на багато запитань, зокрема чітко визначає повноваження наглядової ради та її відповідальність.
Заступник міністра зазначив, що замість наявної практики ухвалення політик власності для окремих великих держкомпаній закон передбачає затвердження урядом єдиної політики власності, "де описано, навіщо взагалі він має різні державні компанії, в яких секторах вони потрібні, а в яких – ні".
"Також туди входить політика винагороди: скільки можна платити керівникам і членам наглядових рад – єдина політика для того, щоб не було спекуляцій і можна було залучати нормальних ринкових кандидатів. Дивідендна політика, її межі, чому ми збираємо від компаній гроші, в яких компаній скільки грошей має залишатися, щоб вони могли фінансувати проєкти, відновлюватися… – це все там прописується", – пояснив Соболев.
Він уточнив, що стосовно дивідендів мінімальний рівень у 30% від чистого прибутку, як зараз, так і залишається, але описуватиметься, у яких секторах, у яких компаніях можуть бути одні рівні дивідендів, а в яких – інші, що робити з тими грошима, які не йдуть на ці виплати.
"І ще стратегія приватизації, в якій визначається, чому держава володіє тими чи іншими компаніями і що робити з іншими: які ліквідовуватимуться, які – приватизовуватимуться. Про це теж буде в документах уряду, який усе це робить", – додав заступник міністра.
На його думку, в межах норм нового закону вся система працюватиме прозоро і з розумінням, хто за що відповідає.
