Трохи більше року збігло після набрання чинності змін до законодавства з метою протидії сексуальному насильству. Я детально розбирав, то що ж змінюється, і як це працюватиме, пише адвокат Владислав Власюк спеціально для УП.Життя.
Подія справді сколихнула все суспільство: пригадайте хвилю розмов і жартів про "розписки", про "жінка посадить чоловіка" і "буде як на заході: чоловіки сахатимуться жінок".
Експертних обговорень і прогнозів була сила силенна, тож настав час перевірити: і що справдилось?
Для цього, дослідив реєстр судових рішень, який за період з січня 2019 року містить близько 50 вироків за вчинення злочинів проти статевої свободи, а також чимало ухвал.
Чи справдились побоювання
Побоювання №1: Розпочнуться масові неправдиві звинувачення у зґвалтуванні.
Воно ж звучало так: "Чоловіки (на заході) вже сахаються жінок, які звертаються до них, бо бояться звинувачень у сексуальному домаганні.
Читайте також: Не бойтесь обращаться за помощью: как противостоять сексуальному насилию
Тепер цей маразм добрався і до нас – посварилася жінка з чоловіком і вирішила оскаржити його за згвалтування".
За період з 1 січня 2019 року не знайдено жодного судового рішення про притягнення до відповідальності за неправдиве звинувачення у зґвалтуванні.
З цього можна зробити основний висновок у непоширеності таких дій.
Побоювання №2: Всі писатимуть розписку на доказ наявності добровільної згоди.
У жодному з опрацьованих близько сотні судових рішень, не віднайдено слово "розписка".
Теоретично це може свідчити і про те, що якраз розписки не дали справі дійти до суду, але більше віриться у сценарій, що такі розписки не мають ніякої юридичної ваги (як і попереджали), тож ніхто їх і не став писати.
Побоювання №3: Презумпція вини тепер на тому, хто ініціював секс, а довести наявність згоди можна тільки розпискою.
Експерти одностайно заперечували це побоювання, адже і презумпцію невинуватості ніхто не скасовував, і сукупність доказів (де розписка – точно не основний).
Як демонструє судова практика, все так і є.
Ніяких слідів розписок у якості доказів, зате повна палітра інших доказів: "Під час спілкування в соціальній мережі "Інстаграм", ОСОБА_1, запропонував їй вступити з ним в статеві зносини"; "здійснив 8 дзвінків ОСОБА_2 на її особистий абонентський номер"; "Доручити експертам … провести судово-медичну експертизу громадянки ОСОБА_2.
На вирішення експерта поставити такі питання:
• чи є на тілі громадянки які небудь тілесні ушкодження, якщо так, то вказати їх локалізацію, механізм спричинення, ступінь важкості,
• чи є в наявності у в області статевих органів, прямої кишки та рота сперматозоїди?
• чи мали місце статеві зносини з ОСОБА_4?"
Інакше кажучи, самих слів "він/вона мене зґвалтував" чи "у нас був секс без моєї згоди" – замало.
Також, ось позиція апеляції про суперечливі докази: "За наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші".
Статеві зносини з неповнолітніми
Де насправді відбулась зміна, то це за кількістю вироків за вчинення сексуальних зносин з особою, яка не досягла віку згоди 16 років (ст. 155 КК).
Вдалось віднайти не менше п’яти вироків з приблизно наступною фабулою: "Маючи прямий умисел, спрямований на статеві зносини з ОСОБА_2, яка не досягла шістнадцятирічного віку, певно знаючи про її вік та попри це, за взаємною згодою з останньою, без застосування фізичного та психологічного насилля та погрози застосування такого насилля, вступив з нею у природні статеві зносини".
Інакше кажучи, секс повнолітнього з особою ДО 16 років – це злочин, за який карають, як про це свідчить судова практика.
Інша справа, що у всіх досліджених випадках укладалась угода про примирення, і покарання замінювалось іспитовим строком.
Цікаво було б розуміти механізм, як саме приватні стосунки потрапляють в поле зору правоохоронної системи.
Адже випадків статевих зносин з особами, які не досягли 16 років, ймовірно значно більше за декілька на рік.
Читайте також: Недитячі ігри навколо законопроєкту про лікування підлітків
Окрім вищевикладеного реєстру судових рішень не містить нічого, де б зустрічались пошукові слова "пізніше заявила(-в) про відсутність згоди", "розписка", "передумала(в)".
Висновки
Все спокійно, побоювання виявились безпідставними. Маємо документальну ілюстрацію: страшилки рідко справджуються.
Судова практика, яка склалась за період дії зміненого законодавства, це підтверджує.
Водночас, насторожує відсутність у реєстрі рішень про притягнення за неправдиве звинувачення у зґвалтуванні, за вчинення дій сексуального характеру (=приставання) на роботі, чи вчинення сексуального насилля відносно подружжя.
Навряд відсутність такої судової практики свідчить про тотальне неіснування таких явищ.
Пам’ятаємо про "лише так означає так", тепер знаємо напевне, що ніяких страшилок насправді немає, і приємно проводимо карантин.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net
