Інтерв'ю голови правління Райффайзен Банку (Україна) Олександра Писарука агентству "Інтерфакс-Україна" (перша частина)
Текст: Дмитро Кошовий
– Затягування війни знову повертає дискусію щодо того, який нам потрібен режим валютного курсу. Як ви оцінюєте наразі ситуацію? Наскільки система, що склалася з трьох-чотирьох курсів, відповідає економічним потребам?
– Національний банк свого часу доклав чимало зусиль, щоб перейти до режиму плаваючого курсу, значно ефективнішого для вирівнювання економічних дисбалансів. Але зараз війна, і режим фіксованого курсу є раціональним рішенням в цій ситуації.
Той факт, що у нас існує декілька курсів, є об’єктивним. Коли є обмеження на рух капіталу, завжди буде ситуація з кількома курсами. Головне, щоб різниця між ними була стабільною і не дуже великою. На мій погляд, різниця між офіційним і курсом готівкового ринку в 10% припустима в поточних умовах. От коли спреди між офіційним і готівковим курсами більші 10-15% і продовжують зростання, це свідчення, що режим віджив своє. Це саме те, що ми спостерігали на початку літа, перед тим, як Нацбанк одноразово скоригував обмінний курс гривні на 25%.
Чи вважаю я можливим переходити зараз до режиму плаваючого курсу? Не думаю, що в країні під час війни є умови для нормального функціонування валютного ринку. Дуже багато факторів, які впливають: від невизначеності із ситуацією з зерновим коридором до руйнування критичної інфраструктури, психологічні аспекти, які впливають на вкладників, тощо. Поряд з тим, думаю, варто розглянути перехід до плаваючого курсу одразу після війни.
– Ви, напевно, налаштовані максимально задовольнити своїх клієнтів. На готівковому ринку ваші конкуренти це небанківські "обмінник", чорний ринок та інші банки. Коли встановлюєте курси, на кого орієнтуєтеся?
– Орієнтація на інші банки основна. Орієнтуємося також на небанківські обмінні пункти. Ми аналізуємо цю інформацію, аби збалансувати картину. Не може бути великої різниці між банком і небанком, інакше транзакційний потік буде перетікати туди, де кращий курс. Банки і не банки намагаються бути конкурентними. Це створює єдиний ринок готівкової валюти. Зараз різниця курсів між ними не є великою.
– Картковий курс. Як встановлюєте його, бо тут немає такої прямої конкуренції? Хоча все одно конкуренція є, що показував досвід Альфа-Банку: за загального відтоку грошей населення з нього були моменти, коли за рахунок кращого карткового курсу та непоганого карткового продукту йому вдавалося нарощувати кількість клієнтів-фізичних осіб. Тобто, існує якась різниця, за якої люди готові відкрити картку ще й в іншому банку, переважно для розрахунків за кордоном. Тож як ви встановлюєте картковий курс?
– Загальний принцип такий – курс за картковими операціями по всіх банках плюс-мінус між офіційним курсом і готівковим. Якщо за двома останніми різниця приблизно 10%, то картковий десь між ними. До якого – готівкового чи офіційного – він ближчий, залежить від політики банку, від обсягів купівлі та продажу валюти клієнтами банку. Під картки у банків завжди є можливість купити валюту в НБУ.
Є ще інша, менша складова, так званий "картковий туризм". Він передусім пов’язаний із різницею між готівковим та картковим курсами. Банки навчилися вже виставляти картковий курс таким чином, щоб не стимулювати та навіть стримувати картковий туризм.
У масштабі країни мільйони українців, які живуть за кордоном, витрачають гривню, конвертуючи її в валюти країн, де вони перебувають. На це витрачаються валютні резерви Національного банку. Для банків фактично це є операція продажу валюти фізичним особам. У платіжному балансі країни це виглядає як імпорт послуг, що давить на платіжний і торговий баланс.
– Десь наприкінці літа – початку осені Нацбанк казав, що відтоки за картковими рахунками українців за кордоном скорочувалися. Частина людей поверталася, а ті, що залишалися, знаходили джерела доходів вже за кордоном. Але зараз кількість біженців знову стала зростати. Ви бачите якісь зміни?
– Загальний обсяг безготівкових розрахунків клієнтів Райффайзен Банку за кордоном у порівнянні з довоєнним періодом виріс у 10 разів, зняття готівки – в 20 разів. Але за останні три місяці ситуація стабілізувалася. Середній розмір однієї транзакціїї за безготівковими операціями збільшився в середньому на 26%, а по готівкових залишився приблизно на тому ж рівні. Тобто збільшення в десятки разів пов’язано із збільшенням числа українців за кордоном. Це виключно феномен міграції за межі України.
Наші клієнти продовжують і за кордоном користуватися послугами банку. Хтось може працевлаштуватися, відкрити рахунок у іншій країні. Та коли в них є гривня на рахунку, є природня зацікавленість конвертації цих коштів у валюту країни, де вони живуть. Тому клієнти продовжують робити і готівкові, і безготівкові операції з гривнею.
– Поговоримо про безготівкову валюту. З початку встановлення фіксованого курсу лунають скарги, що імпортери купують за вигідним курсом, а експортери вимушені продавати за невигідним. Наскільки банк готовий зменшити цю різницю?
– Маржа регулюється Національним банком. А банки працюють у встановлених регулятором рамках. І, дійсно, був період перед тим, як Нацбанк девальвував гривню на 25%, коли експортери потерпали. Курс гривні не відповідав ринковій реальності, і НБУ був вимушений, хоч і з запізненням, девальвувати гривню.
На сьогодні структурних дисбалансів я не бачу. Скаржаться і експортери, і імпортери. Але якщо реально подивитися, то спреди з готівковим ринком в рамках 10% – це більш- менш збалансовано. Не бачу ризику девальвації в цьому році.
Обмінний курс – це не просто функція купівлі-продажу валюти за експортно-імпортними операціями. Він, передусім, залежить від платіжного балансу країни, який включає торговий баланс і міжнародну фінансову допомогу у вигляді грантів і позик. Прискорення міжнародної фінансової допомоги у другому півріччі балансує негативний торговий баланс, який включає, у тому числі, операції українців за кордоном, як імпорт послуг.
– Як відновлюється вільний безготівковий міжбанківський валютний ринок?
– Ринок обмежений і наразі працює в режимі фіксованого курсу. НБУ підтримує цей ринок, покриваючи різницю між попитом і пропозицією валюти. Важливо розуміти, що ця різниця може бути дуже великою. Наприклад, в травні-червні за тиждень НБУ продавав близько 1 млрд євро, а станом на жовтень-листопад вже 200-500 млн. Таке зменшення в 3-5 разів –це добре. Передусім це відбулося, бо запрацював зерновий коридор, збільшилася міжнародна фінансова допомога – ці чинники дозволили стабілізувати ринок, але все ще не збалансувати його. Тож швидко переходити до вільного валютного ринку в умовах великого дефіциту валюти, суворих адміністративних обмежень та обмежень валютного контролю вважаю недоцільним.
– Може тоді не швидко, а через збільшення лімітів/ зсуву верхньої межі/спреду…?
– Калібрування різних сегментів валютного ринку – це дуже тонка справа. Загальний принцип – не нашкодити. За ситуації, коли у нас три курси валют, і все стабільно працює – don’t touch it – краще нічого зайвий раз не чіпати.
– Питання по валютних депозитах. Наскільки вас торкнулась ця проблема, що не вистачало готівкової валюти… Я не помітив у вашій звітності якихось відтоків валютних вкладів та вкладників.
– Скромно скажу, що Райффайзен Банк є найбільшим постачальником готівкової валюти в країну. Не просто найбільший, а ми ще й збільшили постачання готівкової валюти в країну у 3,6 разу цього року. Тобто ми надали суттєву підтримку Нацбанку та банківському сектору у вирішенні цієї тимчасової проблеми. Це була наша допомога країні, коли виникла нестача банкнот. У основного постачальника банкнот іноземної валюти в країну навряд чи буде дефіцит готівкової валюти, і у нас його не було і немає.
Хоча, нагадаю, ми завозили не тільки готівкову валюту, але й готівкову гривню. В Австрії, Чехії, Угорщині і Словаччині ми пропонували такий сервіс обміну гривні. Райффайзен був першим і єдиним комерційним банком, що робив це в чотирьох країнах. В сумі це вийшло 1,2 млрд грн в еквіваленті. Це суттєво. Жоден український банк не конвертував такий об’єм за кордоном.
Щодо валютних депозитів ми помітили суттєве їх зростання після того, як НБУ дозволив купувати безготівкову валюту спершу на суму 50 тис. грн, а тепер на 100 тис. грн в місяць для розміщення на 3-х місячних депозитах. Райф один з перших банків, які це технічно впровадили. Ми побачили значне збільшення купівлі населенням валюти в Raiffeisen Online на депозит. Статистика така: серпень-листопад відкрито 78 тис. депозитів в доларах і 8 тис. в євро на суму 125 млн доларів і 17 млн євро відповідно.
– Від перших депозитів пройшло вже три місяці. Люди забирають ці гроші чи залишають?
– Дехто залишає, дехто знімає і конвертує безготівкову валюту. Але суттєва кількість людей залишають кошти і ми маємо фактичне зростання обсягів валютних депозитів.
– А як щодо нової ідеї НБУ із гривневим депозитом, який прив’язаний до курсу: деякі банки туди не пішли, бо не повірили в неї.
– Ми розуміємо бажання НБУ і хочемо допомогти заспокоїти валютний ринок, але є відчуття, що цей продукт не такий популярний і ефективний, як попередній – купівля валюти під депозити терміном від трьох місяців. Для банків цей продукт збитковий. Ми намагаємось з’ясувати, на яких умовах можемо його пропонувати. Ми свою позицію сформуємо і будемо обговорювати з регулятором.
– Ще щодо валютних депозитів. У світі відбулись ставки за провідними валютами в останні місяці суттєво зрослі: вони вже не від’ємні, а 3-4-5% та вище. Але по ставках валютних депозитів українських банків цього тренду не видно.
– І не побачите. Частково тому, що фактично на цих 3-місячних депозитах, які відкриваються для купівлі валюти на суму 100 тис. грн в місяць, клієнти вже мають дохід через курси, які суттєво кращі, ніж готівкові.
Окрім того, у нас в Райффайзен Банку надлишкова ліквідність за всіма валютами – і іноземними, і гривні. Ми супер ліквідний банк, тому що стабільні багато років, клієнти нам довіряють і розміщують у нас кошти. Хочу нагадати, що до підвищення ставок в Америці і Європі ці депозити для банків були збиткові, зокрема за рахунок правил відрахування обов’язкових резервів за валютними пасивами. Фактично, коли ставки почали підніматись – більше в Америці, менше в Європі – вони нарешті перекрили банкам збитки. Якщо НБУ змінить регуляцію, щоб не резервувати так сильно валютні пасиви, то, можливо, ситуація зміниться. Але з точки зору НБУ головною ідеєю цієї регуляції була дедоларизація економіки, тому навряд чи вони будуть так діяти.
– А вкладення банком валютних депозитів клієнтів у ОВДП?
– Ми не купуємо валютних ОВДП. Ми купуємо і будемо купувати більше гривневих ОВДП. У інших банків є такі позиції, ми ж концентруємось на гривні.
– Наскільки, як ви бачите, населення зараз більш стійке до психологічних факторів? Коли оголосили мобілізацію в Росії, то був стрибок курсу на готівковому ринку, після першої атаки на енергооб'єкти 10 жовтня теж був стрибок… Але коли вже був набагато гірший блекаут, він майже ніякого впливу не створив на ринку…
– Так, останній раз практично не було панічних коливань курсу. Це для мене ще одне свідчення української незламності. За 10 місяців війни ми вже побачили все. Блекаут – чудовий приклад, що українці адаптувались до всього, нікому нас не зламати.
Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net
