Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5593-д "Про вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером яких є держава", що є однією з важливих умов співпраці з міжнародними партнерами.
"Не минуло й… десяти років. Якщо точніше, тільки дев’ять років цей закон чекав на своє ухвалення: №5593-д, реформа корпоративного управління ухвалена в цілому", – написав народний депутат Ярослав Железняк (фракція "Голос") у телеграм-каналі.
Закон підтримали 262 депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Железняк уточнив, що ухвалення в четвер цього документа разом із законами про посилення повноважень НКЦПФР та електронні аграрні розписки відкриває Україні дорогу до отримання траншу Світового банку $1,4 млрд за програмою розвитку.
У першому читанні Верховна Рада проголосувала цей законопроєкт ще в липні 2021 року, його ухвалення в цілому очікували минулої осені. Раніше представники МВФ зазначали, що Україна зволікає з ухваленням цього законопроєкту, а голова підкомітету профільного комітету Верховної Ради Олексій Мовчан називав причиною затримки те, що уряд "вибиває собі компроміси", зокрема в дивідендній і бюджетній політиці.
За даними Міністерства економіки України, станом на квітень 2023 року в управлінні центральних органів державної влади перебували 3107 держпідприємств, з яких тільки 859 працювали, 433 – давали прибуток. Кожне третє визнавалося збитковим або було збитковим і було потенційним джерелом фіскальних ризиків.
Як повідомлялося, в оновленому в грудні 2023 року меморандумі з МВФ ідеться про те, що для зміцнення корпоративного управління на держпідприємствах на початку 2024 року буде ухвалено законопроєкт №5593-д, який приведе систему корпоративного управління держпідприємствами у відповідність до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і пом'якшить бюджетні ризики.
Очікується, що реформа посилить підзвітність і розширить повноваження наглядових рад, щоб вони мали остаточні повноваження призначати й звільняти гендиректорів, а також встановлювати їхню винагороду (на основі держполітики винагороди), оскільки законопроєкт №5593-д спрямований на створення регулярної процедури незалежної оцінки наглядових рад держпідприємств і має чіткі критерії дострокового розпуску наглядових рад.
Україна також має намір забезпечити сильну роль Мінфіну у відносинах із держпідприємствами у сфері фінансової передбачуваності, звітності, прозорості й підзвітності, включно із затвердженням ключових фінансових показників. Для цього на час воєнного стану і 12 місяців після нього, але на період не більше ніж три роки, мінімальний рівень дивідендів держпідприємств буде встановлено в проєкті закону №5593-д, але пізніше буде ухвалено ще один закон, який введе в дію процес фінансового планування держпідприємств. Це також враховуватиме оновлений процес номінування та ефективну процедуру незалежної оцінки наглядових рад держкомпаній відповідно до стандартів ОЕСР. Водночас уточнюється, що правова база, встановлена законопроєктом №5593-д, не поширюється на держбанки.
Як уточнив агентству "Інтерфакс-Україна" заступник міністра економіки Олексій Соболев, який курирував цей проєкт від уряду, компромісом стали листи очікування держави як власника від компаній щодо їхньої фінансової діяльності. Крім того, буде розроблено політику власності та впроваджено регулярне оцінювання робіт наглядових рад, членів яких можна буде звільняти згідно з чітким переліком причин.
Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net
