Заступниця міністра охорони здоров'я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Марія Карчевич в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповіла про напрямки удосконалення роботи військово-лікарських комісій (ВЛК), залучення до цих процесів цивільної медицини та про трансформацію МСЕК
Текст: Анна Левченко
– Які кроки вже зроблені для вдосконалення роботи ВЛК? Наскільки цивільні заклади готові до роботи з ВЛК?
– Повномасштабна війна, розв’язана Російською Федерацією, на жаль, спричинилася до зростання кількості людей, яким необхідно здійснювати військово-лікарську експертизу. У зв'язку з цим суттєво зросло й навантаження на працівників ВЛК. Тому МОЗ долучився до роботи міжвідомчої команди, аби проходження військово-лікарської експертизи відбувалось для військовослужбовців швидше та зручніше.
Що на сьогодні вже зроблено? По-перше ухвалено зміни до законів – "Основ законодавства України про охорону" та "Статуту внутрішньої Служби Збройних Сил України". Вони унормували можливість створення ВЛК при цивільних (державних і комунальних) закладах охорони здоров’я, а також спростили оформлення військовослужбовцями довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення (у випадку беззаперечної наявності доказів, що травма/поранення були набуті в результаті дій ворога).
Далі – для впорядкування фінансування впроваджено новий пакет медичних послуг у рамках Програми медичних гарантій для безоплатних медичних оглядів військовозобов'язаних. Також розроблено рекомендації щодо організації роботи ВЛК та обслуговування відвідувачів. Триває й цифровізація окремих процесів.
Окрім того, збільшено мережу гарнізонних ВЛК, що розширило їх пропускну спроможність. Це відбулось якраз за рахунок цивільних закладів охорони здоров’я, оскільки ВЛК до початку повномасштабної війни функціонували при військових закладах.
– Кажучи "військові заклади", ви маєте на увазі госпіталі?
– Так, зокрема, тобто ті заклади, які перебувають в координації Міноборони, мають ліцензію на медичну практику і можуть надавати медичну допомогу.
Ми розуміємо, що мережа перестала давати собі раду з цими навантаженнями, тому власне був приведений комплексний аналіз, щоб розуміти, де є основні проблеми, з якими стикаються військовослужбовці. І після низки інтерв’ю з військовими в рамках цього аналізу ми розробили дорожню мапу за трьома напрямами.
По-перше, це блок організаційно-ресурсний. Другий блок – юридичний, тому що є певні нормативно-правові акти, які працюють, і є зміни, які треба ухвалювати, щоб вдосконалювати саме нормативне регулювання. І третій блок – цифровізація, тому що ми розуміємо, що перехід у "цифру" і автоматизація спрощують певні процеси. Наприклад, одна з проблем ВЛК полягає в тому, що військовослужбовці возять паперові документи між різними інституціями. Тому зрозуміла доцільність саме електронного документообігу, який дозволяє обмінюватися документами в дистанційному режимі.
– Скільки цивільних медзакладів наразі працює з ВЛК?
– Треба розуміти, що є різні ВЛК. Наприклад, ВЛК для військовозобов’язаних, де основна проблема була в недостатньому фінансуванні. Тут ми говоримо про ВЛК при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати). По суті, чіткого джерела фінансування не було визначено й ситуація вирішувалася доволі хаотично, а подекуди ресурси взагалі не забезпечувались. Тому ми впровадили окремий пакет ПМГ і, власне, окреме фінансування, яке спрямоване на підтримку лікарів та забезпечення оплати послуг щодо медоглядів.
Було ухвалене рішення, що за кожним центром комплектування закріплюється цивільний медзаклад, який проводить медогляди військовозобов'язаних. Далі рішення щодо придатності чи непридатності приймає центр комплектування. До речі, це також дозволяє мінімізувати корупційні ризики. Наразі законтрактовано 484 таких цивільних заклади. Але ця кількість не остаточна, вона за потреби може як збільшуватись, так і зменшуватись. З урахуванням навантаження військові адміністрації можуть додавати додаткові заклади, які будуть законтрактовані, й ми оплатимо їхні послуги.
Також цивільні медзаклади долучені до роботи стаціонарних і гарнізонних ВЛК, де військово-лікарську експертизу проходять вже безпосередньо військовослужбовці. До прикладу, для розширення пропускної спроможності з квітня цього року на 50% збільшено кількість гарнізонних ВЛК за рахунок залучення саме цивільних медичних закладів.
– У чому полягали основні проблеми при залучені цивільних лікарень до роботи ВЛК?
– Власне, небажання з боку цивільних лікарів працювати у складі ВЛК я не бачила. Навпаки, ми обирали заклади за певними критеріями. Основний момент – це те, що треба було навчати цивільних медиків працювати з ВЛК, бо процеси проведення військово-лікарської експертизи мають свої вимоги. Цей процес, як і загалом роботу усіх ВЛК, координує Командування медичних сил Збройних сил України. Ми за їх запитом долучаємо заклади, якщо потрібно в тих чи інших регіонах збільшити спроможність.
Водночас у перший місяць не всі військові заклади хотіли розвантажувати потік і скеровувати людей у цивільні, тому тут теж була проведена окрема робота.
– Чи плануються якісь зміни в роботі з тими, хто вже безпосередньо на військовій службі? Наприклад, з тими, хто отримав поранення?
– З тими, хто отримав поранення, є окремий блок питань, які стосуються, в першу чергу, правового поля, треба було внести зміни в нормативно-правові акти. Парламент вже ухвалив декілька законів. Один із них стосується спрощення отримання довідки № 5, це одна з гострих проблем, з якою стикалися військовослужбовці. Тобто ця довідка підтверджує, що людина отримала поранення саме під час військових дій та захисту Батьківщини. Часто військовослужбовці не могли отримати таку довідку або чекали її кілька місяців. Бували різні випадки. А без неї людина не може отримати відповідну групу інвалідності та, як наслідок, виплати, на які вона має право, тощо. Тому була спрощена процедура отримання такої довідки.
Ми також подали пропозиції колегам з Міноборони щодо змін до наказу № 402. Це Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке також потребує коригування. Чекаємо на їх ухвалення.
– Військові заклади передають інформацію в ЕСОЗ? Вони підключені до системи електронної системи чи залишаються осторонь від діджиталізації, оскільки працюють з військовою таємницею?
– Електронна система охорони здоров'я – це той досвід, який ми маємо в цивільній медицині, який ми впроваджуємо останні роки. У нас всі заклади працюють з ЕСОЗ, і цей досвід ми зараз якраз імплементуємо у військову медицину.
Проблема в тому, що, як виявилося, щоб військові заклади почали працювати з електронною системою, треба здійснити багато технічної роботи. Насправді, у військових закладах є й проблеми з комп’ютерною технікою, тому за цей період ми вже надали їм 1700 ноутбуків через гуманітарну допомогу, ще є потреба щонайменше в 1000, щоб закрити найкритичніші потреби.
Плюс навчання по роботі з електронними інструментами та розвиток цифрових компетентностей для військових медичних працівників. Це також окремий блок роботи. Я бачу, що на першому періоді їм трохи складно, потрібен час на адаптацію. Наприклад, ми бачимо, що один середньостатистичний військовий заклад вносить у вісім разів менше медичних записів, ніж цивільний. Але ми також бачимо динаміку, я думаю, що за кілька місяців цей прогрес буде помітний.
Насправді, і в цивільній, і в військовій медицині є люди з різними цифровими компетентностями і навичками. Але ми маємо формувати цю систему й збереження медичних даних в єдиному захищеному місці, бо розуміємо, що наслідки війни можуть бути дуже різні, довготривалі, вони можуть проявитися через роки, і ми повинні створити інструменти для того, щоби відстежувати їх вплив. Бо буває, людина повертається до цивільного життя, а інформації, що вона, перебуваючи на військовій службі, мала захворювання, травми і т.п., немає. Тому якраз внесення інформації до електронної системи охорони здоров’я дозволить мати повноцінну картину.
– Тож якщо військовослужбовець отримав, наприклад, поранення і потрапив у військовий госпіталь, то військовий госпіталь наразі вже підключений до ЕСОЗ, і військові медики можуть подивитись інформацію про цього пацієнта, а потім, після того, як він прийшов лікування, внести інформацію про наслідки для його здоров'я?
– Так, модель така, і ми працюємо над тим, аби кожен працівник госпіталю на це орієнтувався. По-перше, щодо забезпечення комп’ютерною технікою, щоб у медзакладу була технічна можливість працювати з ЕСОЗ. По-друге, щодо вміння працювати з системою.
Окрім того, ми розвиваємо електронний документообіг. Важливо налагодити обіг документів між військовими частинами, між центрами комплектування й цивільними та військовими закладами охорони здоров'я. Зараз триває юридичне регулювання з боку Міноборони і технічне розгортання цього процесу.
– Як працюватиме ця система? Ми пам’ятаємо, що коли почався другий етап медреформи й підключення вторинної ланки до ЕСОЗ, було багато незадоволених. Чи не буде таких проблем у військових медзакладах?
– Якщо говорити про другий етап реформи та підключення закладів до ЕСОЗ, то тоді проблема була в тому, що не були виділенні кошти на оплату послуги дата центру, де зберігаються дані. Наразі кошти на це виділені, процес контролюється. ЕСОЗ – це на сьогодні найбільша ІТ-система в нашій країні, зараз в ній 35 мільйонів пацієнтів і вже внесено майже 2 мільярди медичних записів, які постійно генеруються. Це величезні масштаби.
– Наскільки актуальне питання захисту даних у системі військової медицини?
– Воно дуже актуальне і не тільки у військовій медицині, а загалом. Особливо зараз в контексті війни, коли здійснюються різного роду кібератаки. Ми розуміємо, що питання кібербезпеки — це найпріорітетніший напрям. Але в контексті електронної системи охорони здоров’я тут якраз спокійно, тому що в нас є декілька рівнів захисту системи. Також ми регулярно проводимо тестування на безпеку та вразливості, в тому числі залучаємо до цього міжнародні компанії, щоб розуміти, що система є стійкою до будь-яких атак.
Якщо відверто, то насправді на початку війни, в ніч на 24-го лютого 2022 року, були масовані атаки. Вони й зараз не зупиняються. Але система вистояла тоді й вистоїть зараз.
– Які зміни відбуваються в роботі МСЕК?
– Це ще одна велика реформа, яку ми розпочали. Війна спричинюється до великої кількості жертв. Це вимагає, зокрема, зміни підходів до людей, які втратили частково чи повністю функціональність та потребують підтримки, аби швидко повернути їх до повноцінного життя.
Велика кількість поранених виявила й недостатню для військового часу пропускну здатність систем підтримки в реабілітації, соціальних послугах, переосвіті, зайнятості та всіх пов’язаних сферах. Окрім того, в частині питань зберігається неіклюзивний підхід, який не дає людині з інвалідністю дієвих інструментів для адаптації в соціум і реалізації свого потенціалу.
Наша мета – забезпечити перехід усіх сфер, задіяних у підтримці людини з тимчасовими чи стійкими обмеженнями життєдіяльності, до біопсихосоціальної моделі з використанням міжнародних стандартів. МКФ (Міжнародні класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я) дозволить розглядати людину не з точки зору медичного діагнозу, який вона отримала через поранення, а з точки зору її потенціалу до відновлення втраченого функціонування, потреб та того, що можна зробити, аби допомогти їй повернутися до звичайного життя.
Тобто ми плануємо впровадити дієві міжнародні інструменти фіксації обмеження життєдіяльності людини та її потреб, а також дій, необхідних для відновлення, адаптації в соціум, повернення якості життя. Окрім того, триває перегляд пакетів послуг у медичній, реабілітаційній, соціальній, освітній сферах, працевлаштуванні відповідно до визначених потреб людей з обмеженнями життєдіяльності. І, звісно, ці процеси будуть забезпечені прозорими та зручними для людини інструментами, зокрема цифровими.
Координація послуг та цифрові інструменти виходитимуть з людиноцентричного підходу – послуги та документи "ходять" за людиною. Для людей це означатиме більшу індивідуалізацію підтримки.
– А коли запрацює нова модель?
– Ми очікуємо, що перехід до нової системи відбудеться в 2025 році.
