Новим ризиком, який з'явився з часу затвердження наприкінці березня програми розширеного фінансування EFF, у сфері банків є надмірне втручання, включно з перспективою націоналізації з причин, не пов'язаних із фінансовою стабільністю, що може становити ризики для банківської системи, заявив Міжнародний валютний фонд (МВФ).
"Надмірне втручання з політичних мотивів, включно з перспективою націоналізації з причин, не пов'язаних із фінансовою стабільністю, може створити ризики для банків з іноземною участю та банківської системи загалом", – зазначив Фонд в оновленій програмі після першого її перегляду, опублікованій у п'ятницю.
МВФ оцінив цей ризик як середній і рекомендував впровадити оновлену стратегію щодо держбанків, включно зі структурою (framework) збереження вартості, управління та ухвалення рішень щодо майбутнього нещодавно націоналізованих банків.
Зі свого боку влада України в оновленому меморандумі економічної та фінансової політики зазначила, що всі її рішення "відповідатимуть загальній стратегії зі скорочення державної власності в банківському секторі" і що таку структуру вже підготовлено.
"Будь-яке рішення, яке може призвести до збільшення державної власності в банківському секторі, ухвалюватиметься після консультацій зі співробітниками МВФ і буде суворо обмежене питаннями, пов'язаними з рішеннями щодо гарантування національної безпеки в період дії воєнного стану і збереженням фінансової стабільності", – ідеться в документі.
Згідно з ним, до другого перегляду програми EFF, очікуваного наприкінці жовтня – листопаді, буде розглянуто питання про те, як включити бачення державних банків і фінансових інституцій до Стратегії фінансового сектора.
Українська сторона повідомила також, що після завершення незалежної оцінки стійкості банків використовуватиме її результати для оновлення загальної стратегії держбанків, а потім і стратегій окремих держбанків, зокрема щодо приватизації.
Наразі чотири держбанки – Приват, Ощад, Укрексім і Укргаз – входять до п'ятірки найбільших на ринку за розміром активів. Сукупна їхня частка за активами становила на кінець квітня 52,9%, а в абсолютному вираженні – 1,511 трлн грн.
Крім того, найближчим часом може бути націоналізовано Сенс Банк (раніше Альфа-Банк), що входить до числа системних, з часткою активів 3,4%. Ухвалений восени закон, що допускав його націоналізацію, не спрацював, оскільки банк зберігає фінансову стійкість. Тому наприкінці травня було ухвалено новий закон, який дозволяє таку націоналізацію через накладення санкцій на його акціонерів. Кінцеві бенефіціари банку Михайло Фрідман – 32,8632%, Петро Авен – 12,4018% і Андрій Косогов – 40,9614% були під санкціями і раніше, а прямі акціонери банку ABH Holdings SA і ABH Ukraine Limited занесені до санкційного списку тільки цього тижня.
Зі свого боку ABH Holdings заявляє, що досяг домовленості щодо продажу за $1 пакета в розмірі 75,6% акцій Сенс Банку міжнародному інвестору, і вважає збереження банку в приватній власності найкращим варіантом, а в разі націоналізації погрожує Україні судом.
