Ігор Жданов, проект Інформаційна оборона, Фонд "Відкрита політика"
Чи вистоїть Україна?
Чи вдасться російським окупантам "заморозити" українців?
Чи зможуть Збройні Сили України (ЗСУ) надійно захистити українське небо та своїх співвітчизників?
Про відповіді на ці та інші питання читайте в аналітичній розвідці від експертів проекту Інформаційна оборона Фонду "Відкрита політика".
Цілі та задання російського диктатора
На початку жовтня російські агресори поновили масовий ракетний терор проти мирних жителів України. Починаючи з 24 лютого, дня початку повномасштабної агресії проти нашої держави, повітряний удар 10 жовтня був найбільш масованим. Російські агресори випустили 84 ракети та 24 іранські дрони-камікадзе. У цей день загинуло 19 людей, 105 було поранено.
На цьому тижні російські окупанти продовжували ракетні атаки та удари дронами по критичній інфраструктурі. За 10 днів обстрілів було повністю або частково зруйновано 40% об'єктів енергетичної інфраструктури у 16 регіонах нашої країни.
Чого хоче путін, які цілі та завдання він перед собою ставив, поновивши масовий ракетний терор проти України?
За оцінка експертів Інформаційної оборони, у плані, який запропонував російському диктатору новий командувач так званої "спеціальної військової операції" сирійський м’ясник генерал Суровікін, чітко визначені три цілі.
Ціль перша. Знищити критичну цивільну інфраструктуру України, її розподільчі енергопотужності та "заморозити" українців.
За розрахунками ворога, системне пошкодження критичної інфраструктури повинно було призвести до зменшення стійкості оборони країни, створити проблеми з логістикою, постачанням на фронт зброї, палива, маневрування резервами. А саме головне – принести холод та темряву до осель мирних українців.
Не є таємницею, що російських військових консультували енергетики країни агресора, які визначали найбільш уразливі для ударів та критично важливі компоненти української енергосистеми.
Окупанти б’ють по трансформаторних високовольтних підстанціях, відкритих розподільчих пристроях з метою унеможливити приєднання ТЕС (ТЕЦ), які виробляють електроенергію, до об'єднаної енергосистеми, створити дефіцит електроенергії за умови роботи генеруючих потужностей. Проблема на сьогодні не у виробленні енергії, а її видачі до об’єднаної енергосистеми, тобто споживачам.
19-23 жовтня по всій Україні почалися віялові відключення електроенергії не лише на підприємствах, а й в оселях мирних громадян, які були вимушені перейти до режиму тотальної економії.
Чи загрожує Україні блекаут, тобто повне відключення українських споживачів від постачання електроенергії?
Як запевняють експерти, такий розвиток подій є малоймовірним. Українська енергосистема має багатократне резервування і запас по потужності приблизно 40 тисяч мегават.
З метою відновлення розподільчих енергопотужностей Україна звернулася із запитом до країн партнерів про термінове постачання трансформаторів, розподільчих станцій, навіть уживаних, адже виготовлення нових займе від 3 до 9 місяців.
Сподіваємося, що необхідне обладнання буде поставлено до України у найкоротші терміни.
Попереду нас, і не лише військових, очікують нелегкі випробування. Зима попереду буде нелегкою, мирним жителям України потрібно готуватися до постійних віялових відключень енергії та тепла. Однак повного енергетичного колапсу не буде.
Ціль друга. Через психологічний терор зламати українську націю, посіяти паніку, зневіру до ЗСУ.
Нагадаю, що рівно 101 рік назад італійський генерал Джуліо Дуе опублікував книгу "Панування у повітрі", в який доводив, що будь-який військовий конфлікт можна виграти шляхом нанесення масованих авіаударів для психологічного тиску на населення та примусу до капітуляції.
Друга світова війна довела, що його концепція була хибною. Масові нальоти німецьких Люфтваффе у липні – жовтні 1940 року під час "битви за Британію" не примусили підданих короля до здачі та проведення мирних переговорів. Британці вистояли і не зламалися.
Не здалися і не зламалися поляки після тотального бомбардування Варшави у вересні 1939 року, причини поразки польської держави лежали зовсім в іншій площині.
Вистоюємо і не зламаємося і ми, українці, які вже продемонстровали свою стійкість та здатність до оборони Батьківщини.
Замість паніки та зневіри, путін у відповідь отримав лише зростаючу ненависть до російського агресора.
Ціль третя. Внутрішньоросійська, яку навряд чи переслідував Суровікін, але яку точно запланував путін.
Останнім часом політичні позиції путіна серед еліти та ура-патріотів суттєво послабились.
Представники російського політичного класу задавали закономірне питання – де взяття Києва за три дні та обіцяна швидка перемога? Натомість російські можновладці та доларові мільярдери отримали санкції, конфіскацію майна та проблеми всередині росії.
Ура-патріоти вважали дії путіна недостатньо жорсткими, млявими та беззубими і вимагали чергової ескалації військових дій, нанесення ударів по центрах прийняття рішень, об’єктах критичної інфраструктури.
Особливо загострилася ситуація після ураження Кримського мосту, яке стало не причиною, а лише зручним пропагандистським приводом для нанесення масових ракетних ударів позаминулого тижня.
Таким чином кремлівському диктатору вдалося трохи заспокоїти елітну істерику. Однак, зрозуміло, що глибинні причини наростаючої кризи путіну повністю нейтралізувати не вдалося.
Із подальшими успіхами ЗСУ елітна криза буде лише набирати обертів. Природнім чином вона буде впливати і на суспільство, потроху формуючи анти владні, а точніше анти путінські настрої
Рано чи пізно це може призвести до запуску зовсім інших механізмів, мирних та не зовсім, із зміни влади в росії.
ЧИ ВДАСТЬСЯ ЗСУ ЗАХИСТИТИ УКРАЇНСЬКЕ НЕБО?
За лютневими планами російських агресорів українська військова авіація та ППО мали бути знищені протягом декількох днів. Про що російський генерал Конашенков браво відзвітував на другий день проведення так званої "спеціальної військової операції".
Пішов 242 день військової агресії росії проти нашої держави, а українські Повітряні сили та ППО, незважаючи на брехливі рапорти окупантів, продовжують захищати українське небо, міста та села нашої держави.
Зараз українська система ППО збиває до 60% крилатих ракет та 90% іранських дронів-мопедів. Однак для громадян і для інфраструктури важлива не стільки кількість збитих повітряних цілей, а кількість "прильотів", тобто ударів, які досягли цілей на українській землі.
Тобто ще раз і дуже гостро постало питання про якісне оновлення системи ППО за рахунок термінового постачання до України та використання Збройними Силами новітньої західної техніки.
На позаминулому тижні відбулася чергова конференція із постачання зброї Україні "Рамштайні-6". Завдяки недолугим діям ракетного терориста путіна на ній були ухвалені рішення, які спочатку навіть не планувалося обговорювати.
Мова йде про скасування старих табу щодо постачання достатньої кількості новітніх систем ППО. І справа не лише у збільшенні поставок кількості батарей протиповітряної оборони, розширення їх номенклатури (обговорювалися, навіть постачання супер сучасних систем Patriot).
Насправді, було прийняте стратегічне рішення про створення в Україні загальнодержавної інтегрованої системи ППО, дія батарей якої буде перекривати одна одну, із застосуванням систем ешелонованої боротьби з повітряними цілями малої, середньої та великої дальності.
Одним словом – країни партнери готові допомогти у створенні надійного захисту наших осель, нашого "Залізного куполу" із сталі "Азовсталі" і не у віддаленому майбутньому, а прямо зараз.
Також західні партнери пообіцяли терміново поставити нові системи ППО, які якісно покращать можливості захисту українського неба вже сьогодні. Наприклад сучасні німецькі IRIS-T, які чудово себе показали під час останніх ракетних ударів.
Ще однією можливістю для захисту українського неба є посилення системи ППО за рахунок власної української зброї та техніки.
Розглядаються можливості розміщення зенітних установок, зокрема ЗУ-24, безпосередньо у містах та поблизу об’єктів захисту. Посилення охорони критичної інфраструктури за рахунок ПЗРК "Стингер" та "Ігла", звичайних крупнокаліберних кулеметів для знищення дронів-мопедів.
І хоча жодна із систем ППО не гарантує 100% ураження повітряних цілей, всі ці заходи можуть значно зменшити шкоду, яку завдають повітряні удари енергетичній мережі і нашим оселям.
А отже зменшити кількість і частоту віялових відключень електроенергії, не допустити енергетичного блекауту. А головне – зберегти життя українських громадян.
Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net
