Ще у вересні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на Закарпатті провів переговори з міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто. Зокрема, обидва міністри були у своїх коментарях дуже оптимістичними щодо стосунків між Угорщиною та Україною. Та потім щось пішло не так. Причиною стали вибори.
Власне, Україна дуже різко відреагувала на те, що деякі угорські чиновники закликали угорців Закарпаття підтримати угорську партію. Ряду угорських чиновників заборонили в’їзд до України і першим «попався» на цю заборону уповноважений міністра Іштван Грежа – відповідальний за розвиток співпраці Сабольч-Сатмар-Березької області та Закарпатської області, а також координацію програми розвитку дитячих навчальних закладів Карпатського басейну. Знакова фігура, адже його називали не інакше, як «наглядач за регіоном», пише у своєму блозі Петро Гойз, інформує UAINFO.org.
Насправді цей угорський чиновник на Закарпатті не менше відомий, ніж доморощені представники влади. Саме він опікувався благодійними проектами та гуманітарною допомогою для Закарпаття. Йому навіть можна завдячувати будівництву пам’ятника Тарасу Шевченку в закарпатському Берегові, адже це він пролобіював в Угорщині виділення на це коштів.
Читайте також: Хто знову гойдає "човен сепаратизму" на Закарпатті?
Та заборона в’їзду Іштвану Грежі на Закарпаття, де він був частіше, ніж вдома, стала лише початком незрозумілого пресу на угорців, які проживають в регіоні. Обшуки співробітниками СБУ культурних та освітніх угорських центрів на Закарпатті підлили вогонь у погіршення стосунків. А потім ще й підозра у держзраді лідера угорської партії на Закарпатті КМКС Василя Брензовича. А далі – відкриття кримінального провадження за фактом виконання гімну Угорщини в одній із сільрад Закарпаття…
Тут у очільника дипломатичного відомства Угорщини Петера Сійярто не витримали нерви. Він звернувся і до ОБСЄ, і до НАТО, і до Єврокомісії, натякаючи на масштабні утиски угорської національної меншини на Закарпатті. Щоправда, Угорщина зараз не у фаворі керівництва Євросоюзу через блокування бюджету Унії (Угорщина, як і Польща, вважають, що деякі бюджетні статті видатків несправедливо підв’язали до дотримання демократичних цінностей). Тому реакції євроатлантичних структур на заклики Угорщини «покарати» Україну фактично не було. Місія ОБСЄ навіть відмовилася вивчати ситуацію.
Звичайно, що погіршення стосунків між Україною та Угорщиною були лише на руку «третій стороні». Це саме та сторона, яка свого часу організовувала вибухи в офісі Культурного товариства угорців Закарпаття в Ужгороді. Тому і зараз ця ж сторона вклинює свої провокації. По-перше, мова про відео нібито представника Правого Сектору, який погрожує угорцям Закарпаття та їхнім дітям. По-друге, антиугорський напис на стіні будівлі сільради села Пийтерфолво, в якому проживають етнічні угорці.
В обох випадках простежується російський слід. Ці провокації були занадто грубими і алогічними. На Закарпатті Правим Сектором не лякають. Тут його фактично немає, а ультранаціоналістичну нішу займає місцева організація Карпатська Січ. Правий Сектор логічно відсторонився від закидів на свою адресу і пояснив, що у них справи є і на фронті, щоб займатися дурницями. Карпатська Січ так само відсторонилася, бо не вважає в діях місцевих угорців справжньої загрози державності України.
Що ж до старту цієї антиугорської кампанії, він збігся з періодом формування провладної коаліції в новообраній Закарпатській облраді. Тодішній голова Закарпатської ОДА, генерал СБУ, Олексій Петров мав на меті створити більшість під Слуг Народу і очолити облраду. На той час Кабмін вже погодив звільнення Петрова з посади голови ОДА і дороги назад у нього не було. Угорська партія КМКС має 8 депутатів у новому складі і Петров дуже сподівався на те, що угорці увійдуть до коаліції. Але його запрошення угорці проігнорували. І саме тоді почалися обшуки колегами Петрова по СБУ в офісах угорських організацій. А головною ціллю був голова угорської партії Василь Брензович.
Читайте також: Другий фронт на Закарпатті? Угорщина й Росія сплелися у зворушливім єднанні
Згодом Олексію Петрову вдалося таки зібрати свою більшість у облраді і очолити раду.
СБУ ще рапортує, що займається сільрадою, у якій виконали гімн Угорщини. Але вже очевидно, що пил спадає. Україна, скоріше за все, буде намагатися владнати конфлікт, бо антиугорська істерія не на користь нашій владі.
Слід зазначити, що тези, які висуваються істериками, занадто примітивні. Все ще проштовхуються коментарі типу «Другий Донбас на Закарпатті», «У Криму так само починалося» і щось подібне. На насправді ніякого другого Донбасу чи Криму на Закарпатті не буде. Угорщина – член Євросоюзу і діє відповідно принципам територіальної недоторканості. Тож ні про які територіальні претензії не йдеться.
Ба більше, угорці Закарпаття – цілком свідомі громадяни України. Першим закарпатцем, який загинув на фронті в зоні АТО, був етнічний угорець.
Хтось дійсно може сказати, що Угорщина «занадто активно» допомагає угорцям Закарпаття. Та це цілком нормально. І дуже хотілося б, щоб Україна так само активно допомагала українцям за кордоном.
Наразі не варто істерично сприймати цю допомогу Угорщиною угорцям, як спробу повернути собі якісь території. Бо це далеке від істини. Адже Угорщина, як європейська країна, діє згідно із досвідом міжнародного права та спирається на норми, які прописані в Конституції України.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
