Народні депутати зі "Слуги народу" та групи "Довіра" придумали новий податок, який ляже на плечі дрібних фермерів. Пересічний власник паю платитиме шість тисяч гривень на рік. Ініціативу підтримує великий агробізнес.
Близько 7 мільйонів українців, за даними Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру, мають земельні паї – у середньому близько чотирьох гектарів кожен. 4,7 мільйона власників паїв є одноосібниками – тобто обробляють свої паї самостійно. Решта паїв здаються в оренду великим агрофірмам чи холдингам.
Протягом останніх років українці дедалі частіше відмовляються здавати землю в оренду і вирішують обробляти її самостійно, констатував у розмові з DW голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торговельно-промисловій палаті (ТПП) України Олег Юхновський: "Після 2014 року тенденція до розірвання договорів оренди пришвидшилася. Відтоді на селі зростає підприємницький дух, дрібний бізнес непогано розвивається. Це створило проблеми для великих компаній". Конкуренція за землю зростає, додає він.
Представник ТПП однак застерігає, що відродження мікрофермерства може зупинити новий законопроєкт № 3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, підготований понад 30-ма народними депутатами фракції правлячої партії "Слуга народу" та кількома з групи "Довіра". Він, за словами Юхновського, ляже насамперед на плечі одноосібників.
Читайте також: Чаплыга: Для сохранения “Слугой народа” большинства с помощью “Довиры” нардепы готовы слить олигархам землю
Основним нововведенням зареєстрованого ще у лютому законопроєкту є запровадження мінімальної податкової сплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. У червні проєкт отримав "зелене світло" на прийняття за основу від комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики і включений до порядку денного парламенту. Доповідачем за ним визначений народний депутат від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький.
Великі проти дрібних?
Одноосібники обробляють свої паї самостійно, вирощують сільгосппродукцію для задоволення власних потреб, а також для реалізації. Вони платять лише земельний податок, який, за підрахунками опитаних DW експертів, становить у середньому 140 гривень на гектар. Але оскільки розмір земельного податку встановлюють громади, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, то він може становити до 300 гривень за гектар. Доходи від продажу сільськогосподарської продукції декларують ті одноосібники, хто вирощує її на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари. І тільки тоді виникає необхідність сплатити 18 відсотків податку з цього доходу.
Тим часом великий агробізнес закидає одноосібникам, що вони зловживають можливістю не звітувати про доходи. Таку критику поділяє Алекс Ліссітса, виконавчий директор "ІМК" – одного з найбільших агрохолдингів України. "Всі мають платити податки. А у нас 30 відсотків землі обробляється "по-чорному", неофіційно", – наголошує топменеджер. Він підтримує законопроєкт № 3131, і один з його головних аргументів – можливі додаткові надходження для об'єднаних територіальних громад (ОТГ). "Одна з основних форм наповнення бюджету ОТГ – земля сільськогосподарського призначення. Тому потрібно запроваджувати спеціальний податок на землю для того, щоб цей податок залишався у сільській місцевості й знову ж таки працював на місцеву громаду", – вважає Ліссітса. А проєкт № 3131 і передбачає мінімальний податок за гектар землі – незалежно від того, скільки заробив одноосібник.
Читайте також: Каких еще реформ вам не хватает?
Ліссітса – багаторічний президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), що об'єднує низку крупних гравців аграрного ринку. Він посилається на німецький досвід: у Німеччині, мовляв, всі фермери – і дрібні, і великі – подають податкові декларації і перебувають у рівних умовах. А українські власники паїв, за його словами, часто не декларують прибутки від вирощеного на своїй землі врожаю.
Щоправда, у цьому порівнянні є один нюанс: німецькі аграрії отримують на кожен гектар належної їм землі близько 280 євро субсидії з фондів Євросоюзу – байдуже, що вони вирощують і чи вирощують щось взагалі. Натомість у разі ухвалення проєкту № 3131 в Україні закон працюватиме з точністю до навпаки. Фермерів змусять із кожного гектара щороку платити до місцевих бюджетів близько півтори тисячі гривень (п'ять відсотків від нормативної оцінки землі, за розрахунками авторів законопроєкту) – незалежно від доходу. Для пересічного "одноосібника" з його чотирма гектарами це означатиме рахунок у шість тисяч гривень. Цей податок, вважають прихильники закону, ще й завадить спекуляціям на ринку землі. Адже її буде невигідно утримувати, нічого не вирощуючи.
"Це – "віджим" землі"
Натомість економіст Київської школи економіки Олег Нів'євський вважає законопроєкт № 3131 вкрай небезпечним. "Це просто land grab, як англійською називається феномен силового витіснення дрібних фермерів з їхньої землі великими агрокомпаніями. Таким чином будуть просто "віджимати" землю в одноосібників", – застерігає аналітик аграрного сектора. Він прогнозує, що селян змусять позбуватися землі, утримувати яку багатьом стане невигідно.
Крім того, Нів'євський не погоджується зі звинуваченнями на адресу одноосібників у нечесній конкуренції. Адже і великі підприємства, каже експерт, платять мінімум податків завдяки спрощеній четвертій групі оподаткування. "Вони платять близько 300 гривень з гектара єдиного податку, який замінює собою два податки: земельний і податок на прибуток", – констатує експерт Київської школи економіки. Щодо решти податків, таких як ПДВ на паливо, насіння або добрива, то, за словами Нів'євського, юридичні особи не є кінцевими платниками і тому можуть їх нейтралізувати при продажі своєї продукції, переклавши на кінцевого споживача. Натомість одноосібники не є юридичними особами і не мають такої можливості. "Якщо одноосібник дуже чесний і вирішить задекларувати весь дохід з проданої кукурудзи, йому доведеться заплатити 18 відсотків податку з доходу як фізичній особі. У перерахунку на чистий прибуток податкове навантаження в такому разі буде приблизно 50 відсотків. І це при тому, що великі агрохолдинги платять близько п'яти відсотків від прибутку", – критикує експерт.
Читайте также: Яровая: Экономика летит в бездну уже давно. Просто ребятам, дорвавшимся до власти, или это не понять, или у них отсутствует инстинкт самосохранения напрочь
Утім, судячи з того, хто відстоюватиме законопроєкт № 3131 у Верховній Раді, лобі у нього потужне. Адже ще рік тому Весукраїнська аграрна рада, що об'єднує представників середнього і малого агробізнесу, закликала президента Володимира Зеленського не брати у виборчий список "Слуги народу" Мар'яна Заблоцького – визначеного доповідача за проєктом закону. І вже тоді йому закидали зв'язки з власниками агрохолдингу "Кернел" із земельним банком у півмільйона гектарів та регулярне лобіювання вигідних холдингу законопроєктів.
"Селянам потрібна підтримка"
У Світовому банку, який консультує українську владу у питанні аграрних реформ, коментуючи законопроєкт № 3131, зазначили, що підтримують детінізацію, але становищем дрібних фермерів стурбовані. "Щоб отримати повну вигоду від земельної реформи, вкрай важливо допомогти малим фермерам вийти з тіні. Це дало б їм можливість отримати доступ до банківського кредитування під заставу їхньої землі", – зазначив у коментарі DW аналітик Світового банку Клаус Дайнінгер. Він наголошує, що дрібні фермери мають робити свій внесок у відродження сільської місцевості, однак законодавство про земельні податки має базуватись на ширшому аналізі ситуації в агросекторі.
Читайте також: Переписка "слуг народа": Курс 30 – легко
Алекс Ліссітса з УКАБ вважає, що для захисту малих фермерів достатньо буде збільшити адресні дотації. "Нехай уряд перенаправить всі передбачені щороку у держбюджеті 5-7 мільярдів гривень дотацій в аграрній галузі на потреби дрібних фермерів", – пропонує в коментарі DW виконавчий директор агрохолдингу "ІМК". Крім того, вважає президент УКАБ, можна говорити і про збільшення неоподатковуваного мінімуму замість нинішнього одного гектара.
"Це більше схоже на штрафні санкції"
Олег Юхновський з ТПП обурюється: "Це більше схоже не на податок, а на конфіскацію чи на штрафні санкції проти дрібних фермерів. У той час, як уряди багатьох держав по всьому світу думають, як підтримати дрібний бізнес в умовах пандемії, в Україні фактично хочуть вбити підприємницьку ініціативу на селі".
Хоч формально новий податок і поширюватиметься на всіх, але агрофірми і холдинги його фактично не платитимуть. Як пояснюють опитані DW експерти, оскільки всі разом податки, які платять юрособи, включно з ПДВ, зазвичай становлять більше, ніж 1500 гривень у перерахунку з гектара, платити їм за законопроєктом № 3131 нічого додатково не доведеться.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net
