Проблема водопостачання анексованого Росією Криму, яка загострилася в умовах тривалої посухи, штовхає підконтрольну Кремлю місцеву владу до нестандартних рішень. Поки російські військові запускають водогони в одні регіони півострова, в інших відбуваються незворотні процеси.
Виданню "Крим.Реалії" стало відомо, що місцева влада почала масову ліквідацію підземних свердловин, з яких у попередні роки викачували воду. Що це означає та які наслідки можливі, з’ясовувала кримська журналістка Вікторія Веселова.
Порятунок тих, хто засихає
На початку літа російський глава Криму Сергій Аксенов запевняв, що кримчани «без води не залишаться», а влада розробляє стратегію розвитку системи водопостачання півострова. Але в серпні вододефіцит торкнувся низки регіонів Криму. Основні зусилля російської влади були кинуті на забезпечення водою Сімферополя, забравши її у жителів Білогірського району. Однак місто все одно перевели на подачу води за графіком.
За годинами тепер отримують воду також у Сімферопольському та Бахчисарайському районах. Кримчани розповідають, що з їхніх кранів тече каламутна вода, яку неможливо пити.
Води в Криму не вистачає, а її якість погіршується «з кожним днем, з кожною годиною», стверджує голова держпідприємства «Вода Криму» Володимир Баженов.
Читайте також: Для населення води вистачить: Данилов запевнив, що жодних підстав для гуманітарної катастрофи у Криму немає
Так у Криму збуваються прогнози експертів, які раніше анонсували зникнення там якісної води в результаті неконтрольованого буріння підземних свердловин. Багато з підземних джерел настільки вичерпані, що російська влада півострова почала їхню масову ліквідацію.
За повідомленнями російського порталу держзакупівель, у травні в міністерстві екології та природних ресурсів російського уряду Криму закупили послуги з ліквідації «гідрогеологічних свердловин, які виконали своє призначення». Ці роботи коштуватимуть російському бюджету 3,3 мільйона рублів.
Згідно з документацією закупівлі, під ліквідацію потрапляють 39 свердловин. Більшість із них ‒ одинадцять ‒ розташовані у Сімферопольському районі, в селах Маленьке, Зарічне, Курганне, Ново-Софіївка, Укромне, Рівнопілля та Передове, а також селищі Гвардійське.
Ще десять свердловин, призначених до ліквідації, розташовані в Джанкої та Джанкойському районі, у селах Лазурка, Рощине, Цілинне, Мирнівка. Ближньогородське, Дніпровка та Овочеве.
Вісім свердловин будуть ліквідовані в Сакському районі ‒ селах Михайлівка, Іллінка, Ліснівка, Шовковичне, Абрикосівка та Трудове.
Чотири свердловини ліквідують у Білогірському районі: у селах Аннівка, Мельничне та селищі Зуя. Стільки ж ‒ у Красногвардійському районі (у селах Новодолинка, Новопокровка, Пологи та Лазо). Ще дві свердловини зі списку на ліквідацію розташовані в Бахчисарайському районі (села Шевченкове й Табачне).
Читайте також: Захватчики довели оккупированный Крым до техногенного коллапса
Кримська влада проводить ліквідаційний тампонаж свердловин для «усунення джерел забруднення підземних вод, використовуваних для господарсько-питного водопостачання і запобігання виснаженню водоносних горизонтів», йдеться у тендерній документації.
«Передбачається ліквідація безгосподарних аварійних, гідрогеологічних свердловин води, які виконали своє призначення, пробурених при проведенні геологорозвідувальних робіт, що перебувають у нерозподіленому фонді надр, з метою усунення джерел забруднення підземних вод, використовуваних для господарсько-питного водопостачання і запобігання виснаженню водоносних горизонтів на території Криму», ‒ пояснює замовник робіт.
Ліквідація цих свердловин, згідно з умовами договору, має бути завершена до 15 грудня цього року.
«Більше не буде перспективи»
Закупівлю аналогічних послуг російська влада Криму проводила й торік. Тоді роботи коштували 5,4 мільйона рублів.
Під «ліквідаційний тампонаж» до загального списку свердловин додали ще три ‒ у селах Ближні Чубаші Красноперекопського району, Мельники Білогірського району та Долинці Сакського району.
Ліквідація підземних свердловин методом тампонажу означає, що відновити їх у майбутньому буде неможливо, пояснює заступник директора Українського інституту водних проблем і меліорації, колишній перший заступник голови Державного агентства водних ресурсів Михайло Яцюк.
«Це означає, що більше не буде перспективи та можливості використовувати ці свердловини в майбутньому, зокрема й для видобутку ґрунтових вод, які там могли б бути. Якщо це робиться в межах проєктної документації, то підземним джерелам це не загрожує. Це, навпаки, убезпечить від забруднення ті ресурси, які там, можливо, залишилися», ‒ пояснив він виданню "Крим.Реалії".
«Використання підземних вод у Криму було помилкою»
Усього, за інформацією російського уряду Криму, на півострові діють 3,2 тисячі свердловин. Через них добувають воду з семи підземних горизонтів різної глибини.
З 2014 року до сьогодні для забезпечення півострова водою там розконсервували навіть свердловини, закриті за радянських років і продовжують бурити нові джерела води. Це призводить до масової мінералізації підземних джерел.
Тільки за останні два роки в Криму мінералізовані понад сотня свердловин, стверджує ексголова Рескомітету АРК із водогосподарського будівництва та зрошуваного землеробства Олександр Лієв. За його словами, використовувати ці джерела для питного водопостачання не можна.
Читайте також: Москва знову хоче дніпровську воду для окупованого Криму
«Артезіанським свердловинам у Криму 50 років, у них був термін експлуатації 15-20 років. Потім ці свердловини оновлювали, і вони далі працювали. », ‒ сказав Лієв виданню.
Буріння нових свердловин замість ліквідованих може створити нові проблеми у Криму, вважає Михайло Яцюк.
«Використання підземних вод у Криму було помилкою. Їх взагалі не можна було використовувати, тому що в них немає ресурсів. Те, що окупаційна влада набурила там, було призначене для короткочасного ефекту, піару, щоб сказати людям, що для них щось робиться. Але ресурс вони вичерпали дуже швидко. Те, що вони набурили, небезпечне, тому що в ці джерела потрапляють забруднені стоки. Відбувається незворотний процес: водні ресурси вичерпуються і забруднюються. Це призведе до незворотних екологічних наслідків. Якщо не буде знайдений водний ресурс, це закінчиться тим, що населенню Криму потрібно буде шукати інші місця проживання», ‒ говорить він.
Якщо найближчим часом у Криму не з'явиться джерело стабільного водопостачання, Михайло Яцюк прогнозує регіону невтішні наслідки, які «незабаром погіршать умови життя на цій території».
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
