Володимир Зеленський
Складається враження, що у значної частини владних структур України наразі наявне чи то гостре весняне загострення політичного божевілля, чи то потужне прагнення замість серйозної роботи займатися піар-акціями. Але так чи інакше, громадяни країни змушені спостерігати події, які не вкладаються у рамки здорового глузду, пише для "Дня" Сергій Грабовський
Про "звитяжний" штурм спецпризначенцями ДБР (до речі, звідки вони взялися?) музею Івана Гончара "День" уже писав, і телеканали й інформагенції розповідали – як завжди, із вельми відчутними розбіжностями в підборі фактів і їхніх оцінок. А чого варті діяння "копів" у Кагарлику, про що мас-медіа також широко писали? А "позиційні бої" між Генпрокуратурою й антикорупційними структурами, які ведуться в основному за допомогою, як то кажуть, "відосиків»", тобто звинувачувальних і контрзвинувачувальних відео звернень? А діяльність сумнозвісного Печерського (як на мене, цілком заслужено давно вже названого "Печерним") райсуду у Києві?
З іншого боку, то в центрі Києва невідомі вчиняють стрілянину, то юні хами в метро вільно б’ють двадцятирічного хлопця, який зробив їм зауваження за негідну поведінку, то в районі залізничного вокзалу "мешканці Закарпаття" вчиняють чергову крадіжку, а нерідко – і грабунок із фізичним насильством, а славетна оновлена поліція робить вигляд, наче не сталося нічого надзвичайного (ну, побили когось у вагоні метро – та це ж просто хуліганство)… І біля музею Івана Гончара поліція просто спостерігала за тим, як без постанови суду й інших належних документів спецпризначенці висаджують двері до приміщення…
Читайте також: Треба повернути народові владу, яку в нього забрав Зеленський – Портников
Але так чи інакше все супроводжується "рухомими картинками" – чи то телевізійними, чи то поширюваними в соцмережах. Суцільні "картинки". І навіть Петра Порошенка на допит ДБР викликало за допомогою "картинок". Іншими словами, складається враження, що вся країна опинилася всередині нових сезонів серіалу "Слуга народу", а наше життя – то набір "картинок"…
Звичайно, насправді все не так. Але чи багато людей усвідомлює значення слова "насправді"? І чи усвідомлюють ті, хто прагне перетворити потік подій на нашестя "картинок" у серйозності наслідків своїх дій? Адже коли спецпризначенці ДБР начхали на закон, створюючи потрібну "картинку" – мовляв, весна настала, посадки починаються, коли експрезидента викликають (за допомогою відео!) на допит у якесь дивне, за словами адвоката Голованя, приміщення, єдиною "чеснотою" якого є перебування в зоні відповідальності "Печерного" суду, коли Генпрокуратура звітує, що нарощує кількість справ проти колишнього глави держави (не надто переймаючись наслідками дій і бездіяльності як оточення чинного президента, так і його самого – втім це окрема тема), то в країні наростає зневага до закону як такого та до структур, які покликані забезпечити його виконання. І напад "юних орлів" (чи "беркутів"?) у столичному метро на пасажира, що зробив їм зауваження, це, переконаний, подія, що має спільне світоглядне коріння з нападом спецназу ДБР на музей Івана Гончара.
…І ще одна невесела "картинка" – на перший погляд ніяк не пов’язана з попередніми. Після тривалого карантину відкрився оновлений Київський зоопарк. У числі інших його відвідав колишній очільник Офису президента України Андрій Богдан; цю подію зафільмував і помістив відео у Facebook журналіст Роман Сухан. На відео впадає в око, зокрема, вельми безцеремонне поводження ексчиновника з "місцевим" козлом, на спині якого Богдан навіть спробував покатати свого собаку, з яким прийшов до зоопарку (це вже викликало обурення зоозахисників).
Читайте також: Продаж конфіскованих за борги псів і соціальна шизофренія електорату: що засвідчив провальний рік "успішної" влади
Але мова про інше. На відео видно, що Богдан – без захисної маски та рукавиць, як і більшість відвідувачів. Як зауважив журналіст, "у зоопарку юрмища народу. Про карантин точно ніхто не думає, особливо в довжелезній черзі в касу. Майже всі без масок". Агов, а де поліція? Де всі інші структури, відповідальні за порядок? Чи їм немає часу на виконання своїх головних обов’язків, вони дбають лише про "картинки"?
Загалом же бурхлива діяльність чинної влади, яка в основному зводиться до продукування "відосиків", нерідко на сумнівні теми, разом із бездіяльністю чи неефективною діяльністю структур, покликаних забезпечувати виконання законів і порядок у країні, мають наслідком воістину мізерний рівень довіри до можновладців, їхніх дій, закликів і настанов. Не тієї позірної довіри, що змальовують соціологічні рейтинги, а тієї, що вимірюється повсякденною та повсякчасною практикою.
Нехтування масками та соціальними дистанціями в зоопарку – лише один, хоча і красномовний приклад (як і "рівень", що його наочно продемонстрував Богдан – донедавна фактично друга людина в державі, а зараз начебто один із претендентів на посаду столичного міського голови). Найстрашніше, що змінити ситуацію за допомогою голосувань (коли значна маса виборців або голосує "по приколу" або продовжує вважати, що живе у віртуальній реальності телесеріалу) навряд чи вже вдасться. А повертатися Україні зі світу "картинок" у реальність, часом брутальну та небезпечну, все ж доведеться. Втім, "картинки" куди небезпечніші за реальне буття…
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
