21 травня так звана "держрада Криму" вдруге відзначив "День парламенту". Цього дня газета "Крымские известия" помістила цілих п'ять статей, присвячених вихвалянню самих себе, в той час як День пам'яті жертв депортації відзначений усього однією заміткою. Зрозуміоо – своя газета ближча до тіла.
Історія питання полягає в тому, що 21 травня 2014 року був офіційно опублікований так званий "закон Республіки Крим від 15 травня 2014 року № 2-ЗРК "Про Державну Раду Республіки Крим – Парламенті Республіки Крим". А 5 лютого 2019 року "президія ДР РК" прийняла рішення відзначати 21 травня як "День парламенту". Таке "свято" є навіть не в усіх суб'єктах Росії. Бо не всі наважуються прославляти себе так, як це роблять очільники "держради Криму", які через державну зраду перетворили колишню Верховну Раду АРК на "держраду".
Тут варто нагадати, що вже під час перебування в Москві в інтерв’ю журналістам очільник російських терористів, які наприкінці лютого 2014 року захопили кримський парламент і Раду міністрів Криму, Ігор Гіркін розповідав, що його бойовики силою звозили депутатів на сесію та погрозами примушували їх голосувати за референдум. До залу тоді не допустили жодного журналіста, депутатам заборонили знімати навіть телефонами, але, як розповідали очевидці, навіть силою вони не змогли звезти потрібну кількість депутатів, а тому кворуму не було, сесія не була правоможною, а результати її голосування були сфальсифіковані.
А трохи згодом уже розпущена Верховна Рада якимось дивом стала "держрадою" і найнялася штампувати кримські "закони".
Сама Верховна Рада АРК була розпущена парламентом України, а проти багатьох фігурантів державної зради порушено кримінальні провадження. Ця позиція була підтверджена документами ООН, ОБСЄ, Ради Європи й урядами інших держав світу, які заявили, що Крим є українською територією, і на ній діють закони України, а рішення й закони Росії на Крим не поширюються.
Читайте також: "З екраном почаркувалися, і можна собі ні в чому не відмовляти": відмінності української та російської конституцій Криму
У святкових статтях очільники "держради" розповідають, що вони за цей час прийняли 800 законів і більше 2,5 тисячі постанов. Простий підрахунок показує, що жоден у світі парламент не працює з такою дивовижною швидкістю. Виходить, що кожен закон "держрада" розробляла й ухвалювала лише за 2,7 дня, а щодня в середньому ухвалювала по 1,7 постанови. Якщо врахувати, що "депутати" засідають раз на місяць, а закони мають ухвалювати за двома, а інколи трьома читаннями, то стає зрозуміло, що вся робота "держради" – це фікція. У такому разі на кожній сесії мають ухвалювати понад 11 законів і білше 50 постанов. Такого "парламентаризму" в Криму ще ніколи не було. 75 "депутатів", навіть якби вони працювали 24 години на добу, не в змозі підготувати таку кількість кваліфікованих законів і постанов. Зрозуміло, що Крим отримує або вже готові тексти з Росії, або ж просто переписує їх із законів інших регіонів Росії, а в Сімферополі "депутати" просто голосують за них, не заглиблюючись у суть справи.
Крім того, "депутати", мабуть, не усвідомлюють, що в усякому разі їхня діяльність – це сізіфова праця, бо Верховна Рада України ухвалила рішення про те, що всі органи, створені Росією у Криму, не є правоможними, а всі їхні рішення не мають юридичної сили із дня ухвалення. Тобто рано чи пізно, але Крим повернеться в Україну, і всі їхні багато сотень "законів" викинуть у смітник, бо вони були ухвалені незаконно.
Сьогодні очільники кримської "держради" кажуть, що в Україні вони не мали навіть права законодавчої ініціативи, а в Росії вони ухвалюють "закони". По-перше, це неправда, бо Верховна Рада зразка 1992 року була законодавчим органом, однак така практика себе не виправдала, бо депутати від "Блоку "Росія" наухвалювали сепаратистських законів, які руйнували законодавство України, а тому Верховна Рада України 1994 року скасувала всі 40 сепаратистських законів і Конституцію Криму, яка зробила можливою таку руйнацію. Інакше кажучи – законодавчий орган Кримської автономії виявився неспроможним вести законодавчу роботу. Й ось тепер вони розгулялися. Однак, певне, з тим же результатом…
Але якби "депутати" подумали глибше, то могли би зрозуміти, чого варті ті їхні "закони". У світі давно утвердилася практика, що законодавство в кожній країні має бути єдиним, цілісним і системно вибудованим. У Росії ж "закони" ухвалюють у кожному місті, в якому є законодавчі збори, тобто в сотнях законодавчих центрів. А це призводить до того, що такі "закони" часто скасовують, у них вносять безкінечні зміни, доповнення, уточнення, і громадяни просто губляться в морі законів, які неможливо ні засвоїти, ні виконувати. Це не законотворчість, а гра в законодавство.
Кримський аналітик Олександр Форманчук, який зрадив Україну і допомагає окупаційній "владі" як пропагандист російських інтересів, пише, що "заслуга парламента в легитимизации возвращения Крыма в родную гавань бесспорна. В противном случае образовался бы вакуум власти, и ничего из того, что мы имеем сейчас, не получилось бы". Тобто він розуміє, що сфальсифіковане рішення щодо проведення "референдуму", "ухвалене" депутатами того дня в заблокованому терористами будинку Верховної Ради, під силовим впливом і погрозами, за присутності російських бойовиків у залі, стало папірцем, яким сьогодні російська влада навіть в ООН аргументує неначебто легітимність свого існування. Але вони недарма скаржаться, що ні в ООН, ні в Європі "їх не чують". Так, не чують, бо слухати таку неправду – значить не поважати себе. Більше того: переконувати світ у такий нечесний спосіб, як це роблять російські пропагандисти – це значить фальсифікувати істину. А істина давно вже відома і в ООН, і в Європі.
Читайте також: Загарбники вчать кримчан "правильно" скаржитися
Цього "святкового дня" не обійшлося і без курйозів та нового обману. Редактор газети "держради" Ірина Іванченко, вітаючи "депутатів" із "професійним святом" пише, що недавно прочитала, що "в парламент Канады (ту его часть, которую называют Палатой общин) вносится на рассмотрение законопроект С-8 о тюремных сроках для родителей, противодействующих гомосексуальному или трансгендерному поведению детей"… І той факт, що Крим приєднано до Росії, де, на її думку, таке неможливо в принципі, вона трактує як користь, виграш Криму від анексії. "Прочитав новости из Канады, я подумала, какое счастье, что наша инакость уберегла народных избранников от такого рода дискуссий! Да, повторяю, жизнь – не сахар, да, есть трудности. Но это всё же лучше, чем родить детей и бояться, что они каждую секунду могут отправить тебя за решётку. С праздником дорогие коллеги, партнёры и друзья! С Днём парламента!"
Скажемо чесно – оригінальне привітання, таке диво не часто зустрінеш.
Насправді ж редакторці потрапила на очі замітка російського, а не канадського видання, де все, як звичайно в російських ЗМІ, було поставлене з ніг на голову. Як вдалося з’ясувати, справді в Палату громад Канади внесено законопроєкт С-8, але суть його не в тому, щоби саджати батьків у тюрму за протидію гомосексуалізму дітей, редакторка обманює своїх читачів, а в тому, що законопроєкт, який ще невідомо, чи буде ухвалено, може заборонити репаративну терапію. А репаративна, або ж конверсійна терапія, яку іноді називають терапією "зцілення" – це будь-яке лікування, спрямоване на зміну сексуальної орієнтації людини або придушення її гендерної ідентичності. Тобто законопроєкт таке лікування забороняє. А редакторка просто маніпулює читачами.
Виявляється,навіть в Європі практикується багато методик, які спрямовані на зміну гендерної ідентичності, і для пацієнтів вони перетворюються на справжній жах. Репаративна або конверсійна терапія є антинауковою практикою. Жодна медична організація не підтримує ідею лікування сексуальності. Немає жодного достовірного, задокументованого випадку виправлення гендеру. Більш того, багато асоціацій сексологів, психіатрів, психологів, соціальних працівників і педагогів неодноразово висловлювалися про ту шкоду, якої репаративна терапія завдає людям, які вирішили до неї вдатися. Проповідники репаративної терапії активно діють і на пострадянському просторі.
Тому в світі взагалі, і не тільки в Канаді, обговорюють методи заборони такої терапії із будь-якої зміни гендерної ідентичності, а не тільки тієї, про яку пише редакторка. Це світова проблема, яка, буз сумніву, як біологічна або ж медична проблема існує і в Росії, а також і в окупованому Криму. Просто кримські "депутати" та їхні очільники, а також і журналісти, що їм служать, ще не усвідомили глибини сучасної проблематики світу, а вже відсторонюються від неї. Тобто фактично редакторка поздоровила "депутатів", сказавши їм "Вітаю, що ви такі обмежені, що навіть не усвідомлюєте тих проблем, з якими доведеться скоро зіткнутися!"
Яке "свято" – таке й привітання!
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
