Дискусії щодо джерел збільшення державного бюджету на 2024 рік тривають, реалістичним виглядає отримання додатково близько 0,5% прогнозного ВВП, як це закладено в програмі з Міжнародним валютним фондом, тоді як залучення більших обсягів для озвучених орієнтовних потреб Міноборони потребують радикальних рішень, вважає голова парламентського комітету з питання фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
"Від Мінфіну звучить ідея про (підвищення – ІФ-У) військового збору на певні операції. Наприклад, стільниковий зв'язок, купівля-продаж транспортних засобів. Але давайте почекаємо остаточних пропозицій. Я не бачу там великого потенціалу. Максимум потенціал, який я бачу, – це ті 40 млрд грн, про які говорить нам МВФ", – сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"Але якщо вони хочуть чогось більшого, то запропонують нам радикальніші рішення", – додав голова фінкомітету ВР, уточнивши, що наразі комітет чекає фінальних оцінок і пропозицій Мінфіну та Кабміну.
Згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику, Україна до кінця лютого має підготувати заходи щодо мобілізації додатково щонайменше 0,5% ВВП до держбюджету-2024 (виходячи з прогнозного ВВП – 37,3 млрд грн), хоча голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила про заявлені Міноборони додаткові видатки на суму близько 720 млрд грн.
Гетманцев уточнив, що 720 млрд грн – це орієнтовні видатки на проведення мобілізації в раніше озвучених параметрах, тому що поки що невідомі остаточні розрахунки щодо мобілізації. За його словами, відповідний законопроєкт ще на розгляді, а у верховного головнокомандувача є публічно озвучені питання щодо реальних масштабів необхідної мобілізації, які уточнюватимуться новим керівництвом ЗСУ, тож озвучені підрахунки наразі є приблизною цифрою для розуміння загальних масштабів проблеми.
"Якщо йдеться про першу суму (0,5% ВВП) – це не такі вже й великі кошти. Не хочу наразі бігти попереду поїзда й озвучувати конкретні напрями, які ще належить обговорити з МВФ, але в нас є розуміння, де їх узяти. Якщо говорити про другу цифру, а саме про потенційні потреби в коштах на додаткову мобілізацію, – так, це величезні гроші, і де їх узяти – велике питання", – констатував голова комітету.
Він наголосив, що в дискусії про додаткові джерела доходів варто розділяти підтверджені доходи та ймовірні доходи від детінізації.
"У контексті винайдення додаткових джерел ідеться виключно про доходи, які підтверджені. Тобто, якщо рішення ухвалюємо, то ці доходи точно отримає бюджет. Детінізацію неможливо прорахувати, хоча, справді, найпростіше було б написати, що бюджет отримає 100 мільярдів від ліквідації контрабанди. Але це не точні надходження", – пояснив Гетманцев.
Він нагадав, що за 2023 рік план акцизу на тютюновому ринку було перевиконано на 13%, хоча, за його оцінками, є потенціал надходжень у розмірі 20 млрд грн резервних коштів.
"Гральний бізнес, на нашу думку, значною мірою ми вивели з тіні. Ми отримали 10,4 млрд грн (2022 року тільки 740 млн грн), ми бачимо там приріст у межах 10% на 2024 рік, але ми не бачимо якогось шаленого потенціалу – ми його вже вичерпали 2023 року", – додав голова комітету.
Гетманцев повідомив, що також обговорювалися ідеї щодо скасування пільг, зокрема пропонується скасувати понижувальні коефіцієнти для радіочастотного ресурсу. "Однак це всього до 300 млн грн за рік. Також є пільга за нульовою ставкою ПДВ для підприємств та організацій осіб з інвалідністю, яка, за великим рахунком, перетворилася на корупційну лазівку і бізнес декількох сімей. Ми маємо намір це прибрати. Але суттєвого потенціалу там також немає", – зазначив він.
Водночас голова комітету виступає проти додаткового оподаткування некритичного імпорту, оскільки, на його думку, воно загрожує деструктивним впливом на економіку.
"Насправді переважна кількість імпортних товарів – це товари, які необхідні для нашого виробництва. Коли говориш про імпортне мито, то виникає завжди питання переліку товарів критичного імпорту, які не мають оподатковуватися", – сказав він.
"Ми це вже проходили 2022 року, коли перелік із початкових 20 позицій для валютних розрахунків у березні 2022-го розширився до 90% усіх товарів у червні. Справді, є якісь предмети розкоші, на які можна було запровадити цей податок, але там фіскальний ефект буде невеликий", – додав Гетманцев.
Голова фінкомітету також зазначив, що він не підтримує додаткові сплати до бюджету за можливість бронювання частини працівників підприємцями, оскільки вважає, що це "підриває дуже важливий принцип справедливості пожертвування, який є основоположним принципом країни, що воює".
"(…) майновий ценз – це найгірший ценз, який можна застосувати в цьому контексті, тому що не будуть і не можуть бідні воювати за багатих", – сказав він.
Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net
