Назар Бенч, власник інвестиційно-будівельної "Фенікс Груп"
Ринок будівництва має великі перспективи та чекає оптимальних умов для реалізації відкладеного попиту. Коли ситуація у секторі покращиться та що потрібно для цього?
Вплив сектору на світову економіку
Будівництво має вирішальне значення для економіки. Можна провести паралель між ефективністю будівельного сектору та економічним добробутом тієї чи іншої країни. У Європі, де макроекономічна ситуація є переважно стабільною, будівельна галузь у середньому складає 5-7% від загального ВВП.
Що стосується України, то частка будівництва у вітчизняному ВВП зростала з 2015-го від 2,3% та на 2020-2021 роки — у період активного поширення коронавірусу — відзначалась на рівні 3,3-3,2% відповідно.
Адаптація до ковідних умов поступово набирала обертів у 2021-му в Україні та світі. Попри затягування термінів постачання й зростання вартості цього процесу (через підвищення цін на паливо), збільшувався обсяг нового будівництва та нарощувалось виробництво будівельних матеріалів. Так, за даними консалтингової компанії GlobalData, динаміка розвитку сфери у світі зросла на 6% у 2021 році.
Наслідки війни відчули глобально. Учасники будівельного ринку в більшості країнах Європи та США якщо не зупинили, то були змушені сповільнити свою діяльність на поточних проєктах та обмежити запуск нових. До основних причин — зміни логістичних маршрутів та зростання витрат на енергоносії — додавались локальні. До прикладу, для Польщі це — нестача робітників на будівництвах та брак житлової пропозиції, оскільки в країні перебуває декілька мільйонів українських біженців, котрі потребують житла.
Війна здорожчила будівництво, яке потребує великої кількості енергії на всіх своїх етапах: від виготовлення та перевезення будівельної продукції до безпосереднього виконання робіт. Зокрема, зросли ціни на сировину та основні матеріали, які направлялись у Польщу, Німеччину та інші країни Європи з підприємств України (а також росії). До прикладу, дефіцит сталі призвів до зростання вартості певних її видів щонайменше вчетверо у Фінляндії. Загалом така тенденція триватиме до завершення війни.
Прогнозується, що загальна активність у будівництві може покращитись у 2024 році за умови економічної стабільності.
Будівельні підприємства в нових умовах
Чинники, зумовлені війною, вдарили по внутрішньому ринку будівельних матеріалів, суттєво зменшивши його масштаб.
На сьогодні в Україні левова частка підприємств має складну ситуацію з оборотними коштами та резервами, які вичерпались за рік.
Так, на початку року частина будівельних підприємств переорієнтовувалась на допомогу ЗСУ, виробляючи протитанкові їжаки, маскувальні сітки та передаючи тонни піску для укріплення стратегічних споруд.
Загалом у першому півріччі 2022-го великий відсоток підприємств був змушений призупинити виробництво або обмежити його, зважаючи на інтенсивні обстріли, високу вартість газу та низький попит на ринку. До прикладу, падіння темпів виробництва клінкерної цегли в Україні зумовлена активними бойовими діями у Донецькій області, де знаходяться основні поклади тугоплавких глин, що виступають сировиною для неї.
Частина підприємств, які виробляли сировину та будівельну продукцію для українського та європейського ринків — повністю зруйнована. Зокрема, йдеться про завод із виготовлення мінеральної вати у Житомирі, будівельних сумішей — на Донеччині, металоконструкцій та інших будівельних матеріалів — у Маріуполі тощо.
У другому півріччі 2022 року основним викликом для повноцінної роботи підприємств стали ліміти обсягів електроенергії внаслідок пошкоджень енергетичної інфраструктури.
Тож сировину та/або матеріали, які ще донедавна виготовляли українські виробники, доводиться (чи більшою мірою доведеться) імпортувати, що також впливає на собівартість будівництва. Загалом ціни на будматеріали впродовж 2022 року піднялись у середньому на 60%, роботи — на 30% та продовжуватимуть свій ріст відповідно до росту курсу валют, інфляції.
Відповідно це є однією з причин, чому не стартують нові будівельні проєкти. Наразі за інформацією Держстату, площа житла, введеного в експлуатацію, за перші 9 місяців 2022 року, становила 4,825 млн м2. Для порівняння: показник на рівні 4,797 млн м2 відзначався для першого півріччя 2021-го.
Крім того, обсяги імпорту/експорту матеріалів обмежені, оскільки левова частка портів не працює, а суходільні маршрути не дозволяють наростити такі ж масштаби товарообігу.
Що потрібно для відновлення ринку
Цьогоріч одна з позитивних змін у будівництві, яка сприятиме покращенню ситуації на ринку — це відновлення роботи будівельних підприємств, які через нестачу електроенергії зупинили свої процеси. Сценарій, за якого необхідну її кількість буде повернуто виробникам, є більш ніж реальним. Цьому сприяє завершення опалювального періоду, поступове відновлення системи й ефективна протиповітряна оборона від повторних ударів по енергооб’єктах.
Друге —дієві програми з компенсації за зруйноване/пошкоджено майно на державному та місцевому рівнях. Нещодавно було ухвалено закон, що визначає особливості та порядок таких відшкодувань. Щодо локальних ініціатив по відновленню житла — декілька таких програм почали реалізувати у Київській області, та поки їх недостатньо, щоб змінити ситуацію. Однак у перспективі — вони могли б позитивно вплинути на динаміку ринку будівництва та простимулювати його.
Також для пожвавлення сектору уряд запроваджує іпотеку. При правильній реалізації можливість взяти житло під низький відсоток може позитивно позначитися на ринку, оскільки гроші учасників програми залишатимуться в Україні. На 2023 рік заплановано видати до 15 тисяч пільгових іпотек — це дасть змогу підтримувати галузь, а з нею і економіку країни.
Третє — прозора програма відбудови. За різними оцінками, кількість українців, чиє житло зазнало руйнувань, становить близько трьох мільйонів; близько третини інфраструктури пошкоджено. Прогнозується, що для процесу відновлення державі потрібно не менше ніж 350 мільярдів доларів. Для успішної реалізації такої програми важливою є відкритість усіх процесів як для українців, так і для міжнародних партнерів.
Також треба пам'ятати про виклики, вирішення яких є передумовою для стабільного розвитку сфери. Перш за все, йдеться про дефіцит будівельних матеріалів, які або імпортували з росії (скло, а також вироби з цементу, азбесту, гіпсу тощо), або виробництва яких вона зруйнувала. Наприклад, за різними даними, у 2021 році частка скла, імпортованого з рф та рб, складала від 70 до 80%. Тому важливо передбачити відновлення потужностей, а також можливість інвестицій в нові підприємства.
Інша проблема — сотні тисяч тонн будівельних відходів, для яких уже не вистачає місця на полігонах. Так, за інформацією Мінрегіону, ще на 2021 рік їх площа становила 9 гектарів.
На сьогодні для швидкого вирішення проблеми створюють нові тимчасові місця складання сміття. Зокрема, у Київській області, їх налічується уже близько 50.
Європейський досвід показує успішні результати від повторного застосування будівельних відходів, що буде особливо корисно при відбудові України. Тож якщо раніше частину відсортованих (нешкідливих) залишків вивозили для переробки в рб, то сьогодні оптимальним варіантом буде налагодити такий процес в Україні.
Відновлення будівництва позитивно вплине на життя населення та поліпшить післявоєнну економіку країни: забезпечить робочими місцями, сприятиме нарощуванню обсягів виробництва матеріалів та відкриттю нових підприємств. Тож потрібно бути готовими до відбудови, розуміти виклики та почати працювати над ними заздалегідь.
