Приєднання приватних лабораторій до електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ) не впливає на вартість досліджень, але залишаються питання з врегулюванням передачі в систему даних комерційних пацієнтів.
Так агентству "Інтерфакс-Україна" прокоментували керівники найбільших приватних лабораторій передбачену ліцензійними вимогами госпдіяльності з медпрактики вимогу до всіх суб'єктів господарювання зареєструватися і почати працювати в ЕСОЗ до 31 березня.
Зокрема, як розповів генеральний директор лабораторії "Діла" Олексій Бабич, лабораторія долучилася до ЕСОЗ ще під час активної фази епідемії COVID-19, коли це було зумовлено необхідністю інтеграції до системи "Дія" для передавання інформації про результати досліджень на COVID-19.
"Процес пройшов швидко завдяки медичній інформаційній системі, з якою працює "Діла", тож ані юридичних, ані організаційних труднощів під час процесу реєстрації в ЕСОЗ у нас не виникло. Реєстрація в електронній системі охорони здоров'я дає можливість на державному рівні контролювати перебіг певних захворювань у межах країни та отримати аналітичні дані на великому масиві інформації для подальшого контролю певних процесів і захворювань", – сказав він.
При цьому Бабич наголосив, що для приватних лабораторій підключення до ЕСОЗ є важливим кроком для їхнього входження в процес укладення договорів із Національною службою здоров'я України (НСЗУ).
"Попри те, що частка візитів до приватних лабораторій становить близько 4 млн на рік і наші послуги мають великий попит серед клієнтів, приватні лабораторії досі не мають можливості укладати прямі договори з НСЗУ. Сподіваємося, що централізована електронна система охорони здоров'я прискорить цей процес", – сказав він.
Він уточнив, що наразі "Діла" передає в ЕСОЗ лише інформацію стосовно захворювань на COVID, тому цей масив даних поки незначний.
За словами Бабича, під'єднання приватних лабораторій до ЕСОЗ не впливає на вартість досліджень, проте сама передача даних не є безкоштовною з боку медичних інформаційних систем. "Тому, коли обсяг цих даних суттєво збільшиться, ми не виключаємо, що це вплине і на вартість досліджень", – наголосив він.
Зі свого боку, генеральний директор медичної лабораторії CSD LAB Олександр Дудін зазначив, що, підтримуючи реформу національної системи охорони здоров'я і Стратегію розвитку системи охорони здоров'я до 2030 року, лабораторія зареєструвалася в електронній системі охорони здоров'я в липні 2022 року і жодних проблем з інтеграцією не виникало.
"Єдині проблеми, які ми помітили за час роботи в ЕСОЗ, були пов'язані з тим, що деякі клієнти ще не зареєстровані в eHealth або під час здачі аналізів надають номер телефону, не прив'язаний до електронної системи", – сказав Дудін.
За його словами, істотних змін у роботі CSD LAB після реєстрації в ЕСОЗ не відбулося.
Водночас Дудін наголосив, що CSD LAB наразі є першою і поки що єдиною в Україні приватною лабораторією, яка надає безоплатні послуги в межах Програми медичних гарантій (ПМГ).
"Завдяки інтеграції з ЕСОЗ ми можемо перевірити направлення від лікаря на аналізи за кожним пацієнтом, який звертається для безоплатного здавання аналізів, і надіслати результати одразу в єдину електронну систему", – сказав він.
Дудін уточнив, що для інтеграції CSD LAB в ЕСЗ лабораторія не зазнала значних фінансових витрат, проте в цьому процесі було витрачено людино-години: відділ інформаційних технологій CSD LAB провів необхідні технічні налаштування для передання даних в ЕСОЗ.
"Реєстрація в ЕСОЗ не впливає на ціноутворення", – наголосив Дудін.
Зі свого боку, комерційний директор лабораторії "Сінево" Микола Скавронський також повідомив, що "Сінево" зареєстрована в ЕСОЗ ще з 2020 року.
Водночас, за його словами, у процесі інтеграції в ЕСЗ виникла "незрозуміла ситуація", пов'язана зі змінами до ліцензійних умов, які є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на право провадження медичної практики, "проте ліцензійними установами та самим регулятором чітко не вказано, як, у який спосіб, у якому обсязі, кому необхідно дотримуватися встановлених вимог".
"Частина медзакладів є державними, частина – комунальними, частина – приватними. Хто працює в системі НСЗУ, хто – ні. І для всіх цих закладів закріплено вищезгадані норми, які разом із комплексним аналізом інших нормативно-правових актів не дають чіткої відповіді, якому закладу, в якому обсязі потрібно здійснювати діяльність у системі ЕСОЗ", – сказав він.
Коментуючи технічний бік питання, Скавронський зазначив, що лабораторію "Сінево" під'єднано до ЕСОЗ через один із МІСів (медичні інформаційні системи – ІФ), "і в нас складається таке враження, що є загальні штучні перепони для прямого під'єднання лабораторій до ЕСОЗ".
"Канал підключення до ЕСОЗ повністю "заточений" під діяльність клінік, тобто лікування, але абсолютно непридатний для передачі великого обсягу лабораторних даних. Було б дуже добре, якби в ЕСОЗ було створено окремий API саме для лабораторій, щоб нас не змушували передавати лабораторні дані через формат даних для клінік. Тоді приватні лабораторії могли б підключитися до ЕСОЗ напряму, без посередників", – сказав він.
Скавронський також звернув увагу, що реєстрація лабораторій в ЕСОЗ не впливає на їхню роботу, оскільки "лабораторії не використовують її у своїй операційній діяльності".
Водночас він наголосив, що лабораторія "бачить спробу регулятора зобов'язати всі заклади охорони здоров'я вносити дані до ЕСОЗ у режимі онлайн щодо поточної діяльності". "Регулятор пояснює це бажанням "більш якісно надавати послуги пацієнтам" (для нас – це клієнти), оскільки в такому разі перед лікарем буде вся медична історія пацієнта.
"Однак клієнта як завжди забули запитати, чи потрібно це йому, ба більше – чи згоден він на це. Якщо за лікування клієнта платить держава, то вона має право знати, кого і як вона лікує, але якщо клієнт за свої кошти та за власною ініціативою прагне отримати певну меддопомогу, чи повинна держава зобов'язувати приватні лабораторії передавати дані до ЕСОЗ, якщо клієнт прагне анонімності", – сказав він, наголосивши: "Клієнт повинен мати право на анонімність, звісно, якщо не йдеться про якість особливо небезпечних хвороб", а питання ступеня конфедиціальності даних, які передають в ЕСОЗ, залишається відкритим.
Скавронський очікує, що в найближчій перспективі на медринку актуальними постануть "два питання, на які зараз немає чіткої відповіді": чи може лабораторія відмовити клієнту в наданні медпослуг у разі його відмови ідентифікувати себе (показати паспорт), і чи може лабораторія відмовити клієнту в наданні медпослуг у разі його незгоди на передання своїх даних в ЕСОЗ.
Крім того, Скавронський прогнозує, що передача даних в ЕСОЗ рано чи пізно призведе до збільшення собівартості досліджень, оскільки всі приватні лабораторії працюють через посередників (через МІСи – ІФ), а можливості під'єднатися безпосередньо немає.
"Це обов'язково призведе до істотних додаткових операційних витрат при істотному збільшенні обсягів даних, що передаються в ЕСОЗ, тому що МІСи беруть гроші залежно від обсягів передачі даних. Як неприємне, але чесне рішення, можливо, доведеться вводити до прайс-листа лабораторій окрему, але обов'язкову послугу передавання даних до ЕСОЗ, яку наші клієнти будуть окремо оплачувати", – сказав він.
Як повідомлялося, усі заклади охорони здоров'я України до 31 березня 2022 року зобов'язані зареєструватися і почати працювати в ЕСОЗ. Зокрема, МОЗ зазначає, що в ЕСОЗ мають бути зареєстровані лабораторні заклади, санаторно-курортні заклади, освітні установи, які в межах закладу надають медичну допомогу.
