Покупцям закордонних маркетплейсів доведеться платити більше за товари, які вони замовляють в Україну. Закон про скасування ПДВ-пільги для посилок вартістю до 150 євро вже ухвалено. Проте через необхідність доопрацювання ІТ-систем митниці та операторів реальний старт реформи відкладено щонайменше до середини 2027 року.
Скільки доведеться переплачувати за товари та чому експерти називають це рішення здебільшого політичним кроком – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Спецрежим передбачає нарахування 20% ПДВ з першого євро для комерційних відправлень, які доставляються через платформи електронної торгівлі.
- Офіційний старт очікується не раніше 1 липня 2027 року – за умови, що Кабмін затвердить рішення про повну технічну готовність інфраструктури.
- До 16-20 млрд гривень на рік прогнозує у перспективі зростання надходжень до бюджету фінансовий комітет парламенту. Мінфін планує переглянути власні розрахунки до другого читання бюджету.
- На необхідності синхронного тестування систем наголошують логістичні оператори.
- Практично до 100% зросте частка відправлень під оподаткування з теперішніх мінімальних показників.
Верховна Рада у середині жовтня ухвалила, а президент підписав закони щодо скасування безмитної пільги на посилки з-за кордону у розмірі 150 євро.
Наразі податок (20% ПДВ) сплачується з кожного євро після зазначеної суми (приблизно 7650 гривень за курсом НБУ, – ред.). Для посилки вартістю 160 євро ввізне мито становить 10% від суми перевищення ліміту – 1 євро. ПДВ у розмірі 20% нараховується на суму перевищення разом із митом – 2,2 євро. Отже, загальна сума митних платежів становить 3,2 євро.
Нараховує й сплачує податок платформа ("підприємство електронного інтерфейсу"). Якщо вона нерезидент, то призначає посередника в Україні, який солідарно відповідає за розрахунки з бюджетом.
Що змінює нове законодавство?
Двадцять відсотків автоматично додаватимуть до ціни, а отримання посилки не зміниться. Надходження підуть до спецфонду держбюджету на потреби Збройних сил.
Без ПДВ залишаться некомерційні відправлення від фізособи фізособі до 45 євро та несупроводжуваний багаж до 150 євро. Для товарів безпеки й оборони можливе звільнення, зокрема через повернення ПДВ.
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі РБК-Україна наголосив: йдеться не про новий податок.
"Ми не вводили ПДВ на закордонні пересилки дешевше за 150 євро – ми скасували пільгу, яка діяла щодо цього податку на такі пересилки. Це принципова різниця", – зазначив він.
ЄС, МВФ і транш, який уже надійшов
Міністр фінансів Сергій Марченко після голосування пояснив мотив прямо: "Реформа також є частиною програми співпраці з МВФ та умовою макрофінансової підтримки ЄС".
5 листопада Єврокомісія перерахувала Україні 4,36 млрд євро в межах Ukraine Support Loan: 3,7 млрд євро макрофінансової допомоги на 2026 рік і 658 млн євро на оборонні потреби.
Пендзин називає ухвалення закону радше політичним кроком. За його словами, до прийняття документу було прив’язано макрофінансову допомогу, яка вже надійшла.
"Тому я б сказав, що ухвалення цього закону мало й досі має радше політичний характер", – підсумував економіст.
Друга причина – гармонізація з ЄС. З 1 липня 2021 року в ЄС скасували звільнення від імпортного ПДВ для товарів низької вартості. Для дистанційного продажу імпортних товарів вартістю до 150 євро запровадили спеціальний режим IOSS, який дає змогу продавцю або платформі нарахувати й сплатити ПДВ під час купівлі. Цей режим не є обов'язковим для всіх відправлень.
З 1 липня 2026 року на відправлення до 150 євро додалося тимчасове мито 3 євро за товарну позицію за митним кодом. Воно діятиме до 2028 року.
Читайте також: Зеленський підписав закони про податки на посилки та звітність онлайн-платформ
"У країнах Європейського Союзу оподаткування закордонних пересилок починається з першого цента. Це була пряма вимога наших партнерів щодо приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм", – наголосив Пендзин. Без неї, вважає експерт, Україна могла б стати маршрутом для дешевих відправлень до ЄС.
На питання РБК-Україна, чи вимагає ЄС конкретної дати, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев відповів так: "Умови макрофіну не передбачають дати запровадження, негативного ставлення з боку Європейської Комісії не було висловлено". І одразу додав: "Одночасно з цим, партнери очікують від нас впровадження прийнятих законів протягом розумних строків".
Десять мільярдів чи двадцять
У пояснювальній записці до законопроєкту уряд оцінював ефект від нової норми у близько 10 млрд гривень на рік. За даними Мінфіну, у 2025 році вартість відправлень, на які діяла пільга, сягнула 92,9 млрд гривень, або близько 55,5% загальної вартості.
Двадцять відсотків від цієї суми – 18,6 млрд гривень. Саме стільки прямих втрат бюджету за 2025 рік називають аналітики. Але це теоретична стеля за незмінних обсягів.
Гетманцев у коментарі РБК-Україна сказав, що вважає урядову цифру заниженою.
"Натомість, вважаємо, що насправді фіскальний ефект від цих законодавчих ініціатив може бути більшим", – наголосив він.
За оцінкою депутата, у 2026 році надійде 70-75 млн відправлень на 90-95 млрд гривень. А "сума ПДВ, яка могла б бути сплачена, у такому разі становитиме 18-19 млрд гривень".
Прогноз надходжень голова фінансового комітету дає за роками:
- 8-10 млрд гривень у 2027-му (розрахунок на пів року дії норми);
- близько 20 млрд гривень – у 2028-му.
Якщо перерахувати прогноз на 2027 рік на повний рік, вийде 16-20 млрд гривень. Тобто – удвічі більше за урядову оцінку.
Падіння обсягів після запровадження податку Гетманцев допускає лише на початку: "Практика запровадження аналогічних норм в ЄС показала, що такі норми впливають на зменшення кількості відправлень лише на початковому етапі", – зазначив він.
У пресслужбі Мінфіну РБК-Україна пояснили, що розрахунок спирається на динаміку 2025 року та першого півріччя 2026-го, а остаточна редакція законів і перенесення дати старту змінили умови. Тому під час підготовки бюджету-2027 до другого читання "така оцінка буде також переглянута", повідомили у відомстві.
Скільки заплатить покупець
Для покупця все просто: до вартості товару додадуть 20% з першого євро, тоді як відправлення до 150 євро досі не оподатковували. У розрахунку РБК-Україна ПДВ додається до фактурної вартості, а платформа або повністю перекладає його на покупця, або поглинає половину.
Фото: Наскільки здорожчають посилки (інфографіка РБК-Україна)
Що платформи зроблять із ціною, поки не знає ніхто. У пресслужбі "Нової Пошти" РБК-Україна розповіли, що основним ризиком для споживачів є те, що міжнародні покупки подорожчають.
"Це може призвести до скорочення кількості замовлень. Також частина відправлень може перейти в неофіційні канали доставки", – зазначили в компанії.
Олег Пендзин стурбований меншою мірою. "А от те, що дешеві китайські речі, які продаються на розкладках, тепер трохи подорожчають, – це правда", – стверджує він.
На думку економіста, казати про масовість користування посилками не можна: "Є досить вузька категорія громадян, які користувалися такими пересилками".
Динаміка міжнародних відправлень залишається ключовим аргументом у дискусії про оподаткування посилок. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК), у І півріччі 2026 року обсяг міжнародних поштових відправлень становив 47,8 млн одиниць. Це на 16,7% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Фото: Обсяги поштових відправлень (інфографіка РБК-Україна)
Утім, подібна динаміка не скасовує стрімкого зростання ринку попередніх років. Лише за дев’ять місяців 2025 року кількість міжнародних відправлень збільшилася на 126%, або на 25,2 млн одиниць.
Така волатильність показує, що ринок cross-border e-commerce в Україні вже сформувався як масштабний канал споживання. Запровадження ж оподаткування має вирівняти умови для вітчизняних продавців і забезпечити надходження до бюджету, не руйнуючи доступ споживачів до зарубіжних товарів.
Фото: Обсяги доходів від поштових відправлень (інфографіка РБК-Україна) Коли та хто збиратиме податок
Модель побудована на платформах, тому від них і від ІТ-систем залежить усе. У відповіді на запит РБК-Україна Мінфін перелічує, що має статися до старту. Уряд, міністерства й центральні органи розроблять підзаконні акти, проєкти яких винесуть на громадське обговорення.
Далі йде "реалізація окремих положень, які запроваджуватимуться прийнятими законами та відповідними нормативно-правовими актами, потребуватиме доопрацювання наявних ІТ продуктів, які супроводжуються Держмитслужбою та логістичними операторами".
І лише після цього, за даними пресслужби міністерства відомства, з’явиться можливість для рішення уряду про готовність. Дати цього рішення і критеріїв готовності у відповіді немає.
Читайте також: Рада проголосувала за відміну пільги на посилки: що зміниться
Нові норми запрацюють через 45 днів після публікації рішення Кабміну, але не раніше 1 липня 2027 року. Щоб дотриматися цієї дати, за розрахунками РБК-Україна, рішення має з’явитися орієнтовно до середини травня.
"Всі розуміють, що треба ІТ рішення і підготовка, тому строки, визначені в законі, можна вважати прийнятними", – запевнив Данило Гетманцев.
Оператори закликають на синхронності. Наприклад, у "Новій Пошті" зазначають, що для повноцінного запуску потрібна синхронна підготовка митниці, поштових операторів і міжнародних маркетплейсів, тестування ІТ-систем та налагодження автоматичного обміну даними".
"Важлива не лише дата набуття чинності новими правилами, а й достатній перехідний період для їх практичного впровадження", – додали у компанії.
Податок платитимуть не вони: "Обов’язок нарахування та сплати ПДВ за покупки через міжнародні маркетплейси покладається насамперед на платформи або їхніх посередників, а не на логістичних операторів", – пояснили у "Новій Пошті".
Зате навантаження зросте. "Якщо раніше оподаткуванню підлягали близько 10% міжнародних відправлень, то за новими правилами цей показник може зрости до 100%", – зазначили в офісі приватного поштового оператора.
В "Укрпошті" ж РБК-Україна запевнили, що вже передають митниці електронні реєстри на 100% міжнародних відправлень. Мовляв, для запуску потрібно домовитися з великими платформами, щоб вони стягували ПДВ у момент покупки.
Для малих проєктів із невеликим трафіком обіцяють "окремий процес". Але деталей поки немає.
Про гарантію, яку мають надавати платформи, РБК-Україна розповіла заступниця начальника відділу звернень суб’єктів владних повноважень "Укрпошти" Світлана Руденко: "Сума, еквівалентна 100 000 євро, – це розмір індивідуальної гарантії сплати ПДВ". Її надає платформа-резидент або посередник іноземної платформи.
Що буде, якщо платформа податок не збере? За словами Руденко, "Укрпошта матиме окремий процес попередньої оцінки товару та розрахунку ПДВ, і надасть можливість сплатити ПДВ до прибуття на відділення".
Але деталей поки немає. "Конкретний порядок оплати залежатиме від процедур, за якими запрацюють нові правила", – зазначила Світлана Руденко.
Хто виграє: ритейл, Answear і виробник
Головне питання для ринку – чи зрівняє закон умови для українських магазинів і закордонних, зокрема польського Answear. Відповідь залежить від двох невідомих.
Перше – юридичне. Закон адресує обов’язок "підприємству електронного інтерфейсу". Державна податкова служба у відповіді на запит РБК-Україна підтвердила, що ключове рішення з цього питання належить митниці.
"Питання віднесення конкретних іноземних ритейлерів, які здійснюють продаж товарів через власні інтернет-магазини з доставкою в Україну, до категорії підприємств електронного інтерфейсу та виконання ними відповідних облікових процедур належить до компетенції Державної митної служби України", – зазначено у відповіді, яку підписала директор Департаменту методології ДПС Мар’яна Куц.
Тобто саме митниця вирішуватиме, чи підпадають під новий режим платформи на кшталт Temu та AliExpress, чи також власні сайти іноземних продавців (зокрема Answear). Поки митниця не надасть роз’яснень і не запустить процедури обліку, залишається правова невизначеність саме для цієї групи продавців.
Якщо режим охопить і прямі інтернет-магазини, Answear також збиратиме 20% або поглинатиме їх. Тоді розрив у цінах із українськими платформами скоротиться.
РБК-Україна направила інформаційні запити у ДМС та Answear. Але поки що не ми отримали відповіді.
Друге – практичне. Невідомо, скільки платформ зареєструється й чи надаватимуть вони гарантію 100 000 євро. Для малих іноземних магазинів ці вимоги можуть стати бар’єром, а позиції великих гравців – закріпитися.
В RAU раніше пояснювали, що підтримують скасування пільги, бо вирівнювання правил знімає "штучну перевагу ultra-low-cost сегмента". Але реальний розрив у цінах із закордонними магазинами треба рахувати за конкретними товарами. Чи допоможе це виробникам, залежить від структури посилок за товарними групами, а даних про неї в матеріалах немає.
Зі свого боку, Олег Пендзин дивиться на питання з позиції правил гри: "коректно, коли всі працюють в однакових умовах". "Разом із великою кількістю експертів вважаю, що треба будувати правову державу, де діють єдині правила для всіх", – додає він.
Читайте також: Посилки "Укрпоштою" до ЄС подорожчають: кому та скільки доведеться доплатити
Але це справа не швидка. Найближчі ж кроки для впровадження нової норми вже визначені. Мінфін перегляне оцінку надходжень під час підготовки бюджету-2027 до другого читання. Паралельно уряд має ухвалити підзаконні акти і провести громадське обговорення.
Ключовим стане рішення Кабміну про технічну готовність ІТ-систем митниці та операторів. Його очікують орієнтовно до середини травня 2027 року, якщо ціль залишиться 1 липня.
Лише після цього спецрежим запрацює. Тобто покупцям закордонних маркетплейсів варто готуватися до додаткових 20% не раніше другої половини 2027-го.
Часті питання Коли запрацює податок?
Не раніше 1 липня 2027 року і через 45 днів після публікації рішення Кабміну про готовність.
Чи платитиму ПДВ з подарунка від родичів?
Ні, якщо це некомерційне відправлення від фізособи фізособі вартістю до 45 євро.
Чи платитиму ПДВ на Answear.ua?
Поки невідомо: це залежить від того, чи охоплює закон власні сайти іноземних ритейлерів.
Чи подорожчають Temu й AliExpress?
ПДВ 20% має нараховувати платформа або її посередник, і його включатимуть у ціну. Чи поглинатимуть вони частину, невідомо.
