Збирати всю суму самотужки не довелося: як висотка залучила співфінансування на СЕС
Зимові відключення світла загрожують висоткам зупинкою насосів, котелень та розмерзанням систем, а відповідальність комунальників закінчується на вході в будівлю. Повноцінне резервне живлення будинку вимагає мільйонних інвестицій, які співвласникам доводиться збирати самостійно.
Скільки коштує закупівля генераторів та сонячних станцій для висоток, – у матеріалі РБК-Україна.
Реальна ціна техніки
Під час зимового знеструмлення головною загрозою для багатоповерхівки стає зупинка циркуляції води та тепла. Без напруги мережі будинку швидко замерзають, тому автоматика індивідуальних теплових пунктів (ІТП), котельні та насосні групи стають об'єктами першочергового резервного живлення.
Однак вибір правильної техніки та збір усієї суми часто виявляється найскладнішим завданням. Як розповідає голова правління столичного ОСББ "Сирецький Бояр" Олена Сваричевська у коментарі РБК-Україна, при підготовці власного будинку до відключень спочатку здавалось, що найкращим варіантом будуть інвертори.
Проте розрахунки показали, що навіть 100 кВт інверторної потужності замало для тривалої автономії будинку. Тому спершу столичне ОСББ придбало генератор, щоб з ним пережити зиму. У результаті загальна сума проєкту становила близько 2,5 млн грн, а орієнтовний внесок з квартири визначили близько 6000 грн.
Паралельно, вказує Сваричевська, вони замовили проєкт гібридної сонячної електростанції та подали заявку на участь у програмі "70/30", де 70% фінансує місто, а 30% – мешканці. Вартість вже цього проєкту становила близько 6 млн грн.
Читайте також: Чорна смуга. Як Україна переживе осінь та зиму і чи чекати колапсу економіки
Врешті, до початку опалювального сезону у будинку вдалось встановити:
- три інвертори загальною потужністю 130 кВт – два по 50 кВт і один на 30 кВт;
- 30 акумуляторних батарей ємністю 5,1 кВт·год кожна (загалом 153 кВт·год накопичення);
- 80 сонячних панелей;
- генератор потужністю 136 кВА, інтегрований з інверторною системою.
Витрати на пальне
За словами Олени Сваричевської, у найскладніші холодні місяці витрати на пальне розраховували окремо відповідно до фактичного використання генератора. Ця сума відображалася окремим пунктом у платіжці.
У результаті, додає вона, протягом двох місяців мешканці сплачували в середньому близько 300 грн із квартири на місяць. Фіксовану суму наперед не закладали – фактичні витрати на пальне ділили між квартирами вже за підсумками роботи генератора.
