Координаційна платформа з вирішення проблемних питань силами бізнесу і правоохоронців, створена при Офісі президента за дорученням глави держави, відкрита для участі представників будь-якого бізнесу – локального або міжнародного, і після розгляду 20-40 конкретних кейсів розпочнеться робота із внесення змін до законодавства, повідомив організатор платформи Ростислав Шурма журналістам.
"Будь-який підприємець, будь-який бізнес, незалежно від того, великий, середній чи малий, може звернутися або через свою асоціацію, або через бізнес-омбудсмена. Ми отримуємо запити і в невідкладному порядку кейсів відбираємо і розглядаємо їх. Міф про те, що ця платформа – для обраних, не відповідає дійсності", – наголосив він.
Шурма додав, що на сьогодні Координаційна платформа отримує заявки на участь через кілька бізнес-асоціацій і через бізнес-омбудсмена.
Тиждень тому заступник голови ОП вказував, що на трьох зустрічах платформи з 17 липня з 12 розглянутих випадків (кейсів) приблизно п'ять уже вирішено або вони близькі до цього, а решта потребують більш детального вивчення.
Серед учасників цих зустрічей були компанії Time Investment Group, "Філіп Морріс Україна", "Олам Україна", "Мультиплекс-Холдинг", "ОККО", "Волиньсапрофос", "Торонто-Київ", "Київгума", "Інклюз-8", "Сперко Україна" та "Верба-ВВ".
Зазначалося, що до роботи платформи долучилися інші представники Офісу президента та правоохоронних відомств, а також перша віцепрем'єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко, що дає змогу одразу вирішити конкретні питання та отримувати зворотний зв'язок від підприємців.
За словами Шурми, наразі ухвалено рішення працювати саме у форматі координаційної платформи, а згодом або далі триватиме робота в такому самому форматі при Офісі президента, або ці функції буде передано до департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу генерального прокурора з посиленням відповідного напряму.
"Я вважаю, коли є проблема, потрібно не віртуальні поради вигадувати, а брати і робити. А далі шляхом аналізу накопичених проблемних питань змінювати систему. Ми це зробимо протягом кількох місяців за підсумками розгляду і вирішення конкретних кейсів", – заявив заступник голови ОП.
Він додав, що основна мета координаційної ради – вирішити конкретні нагальні проблеми і шляхом аналізу цих проблем визначити системні недоліки українського законодавства та наявних процедур, які потрібно змінити, а наявність у робочій групі представників правоохоронних органів дає змогу отримати зворотний зв'язок від усіх учасників процесу.
"Найкраще – запитати представників бізнесу, які вже брали участь у засіданнях координаційної платформи: чи їх хтось залякує, просять не виступати, або навпаки ми просимо детально розповісти. На жаль, є інша проблема – що саме бізнес часто не хоче конкретно говорити про свою проблему або про тиск, який чинився конкретними особами конкретних правоохоронних органів", – зазначив Шурма, закликавши компанії до більшої відкритості та сміливості.
За його словами, розглянуті на платформі кейси свідчать, що в більшості випадків є певні зловживання або маніпуляції з боку правоохоронних органів, але в значній частині випадків є і недобросовісна поведінка бізнесу.
Зокрема, як зазначив заступник голови ОП, під час воєнного стану держава надавала пільги зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), і окремі компанії не сплачували ЄСВ на 2-5 млн грн, але водночас "здійснювали схемні транзакції та виводили сотні мільйонів гривень на пов'язаних осіб через погашення кептивних кредитів". За його словами, це стало причиною порушення кримінальних справ, які не супроводжувалися обшуками та арештами.
Як ще один приклад Шурма навів велику міжнародну компанію, якій податкова служба нарахувала близько 100 млн грн додаткового податку на прибуток. Як стверджує заступник голови ОП, детальний аналіз показує, що ця компанія вивела за межі України шляхом трансфертного ціноутворення з величезною маржею кілька сотень мільйонів доларів. "Тому дивно, як вистачає совісті порушувати таке питання", – сказав організатор координаційної платформи.
Водночас, повідомив він, є й інші випадки, наприклад, коли стосовно великої прозорої компанії штучно порушують п'ять кримінальних справ з боку різних правоохоронних органів щоб вимагати кошти.
"Тому в кожному конкретному випадку ми розберемося, знайдемо рішення, і за підсумками розгляду 20-40 таких кейсів вноситимемо системні зміни до законодавства", – підсумував Шурма, зазначивши, що у випадках, де буде виявлено свавілля правоохоронних органів, можуть бути ухвалені кадрові рішення.
