Президент Єврокомісії Урзула фон дер Лаєн розповідає про деталі стратегії ЄС в боротьбі з пандемією коронавірусу та економічних кроків ЄС для цього (Брюссель, 4 квітня 2020 рік)
Тільки-но почало здаватися, що Європейський союз знову перехопив ініціативу в боротьбі з пандемією коронавірусу, аж раптом все повернулося на круги своя цього тижня з відставкою чільного посадовця, незрозумілою стратегією виходу з карантину і зустріччю міністрів фінансів Єврогрупи, яка все не може завершитись і яка мала би дати відповіді як ЄС буде фінансово підтримувати економіки на тлі епідемії, пише Рікард Юзвяк у блозі для "Радіо Свобода".
У той час як критика Брюсселя перетворюється в деяких країнах ЄС на національний вид спорту (причому часто несправедлива критика!), все ж повільна та роз’єднана реакція ЄС на спалах вірусу на континенті була кричущою.
Для когось це було ще однією ілюстрацією, що в часи великих криз саме держави-члени ЄС, а не наднаціональні євроінституції виходять на передній план щодо захисту своїх громадян.
Але не вся критика має спрямовуватись на інституції ЄС. Брюссель має мало що сказати в питанні охорони здоров’я – саме цю сферу дуже ревниво оберігають індивідуальні члени ЄС, а так само й оподаткування чи сферу оборони.
І все ж багато хто запитуватиме, чому Європа не спромоглася збудувати потужності для виготовлення швидких тестів на коронавірус чи накопичити медичне обладнання і засоби захисту протягом двох місяців від початку року, коли в Китаї вже вирував вірус.
Читайте також: Пандемія руйнування міфів: так, як було, уже не буде
Коли держави-члени побачили, що спалах коронавірусу не відвернути, і почали вживати дій, Брюссель також повинен був вдатися до координувальної і провідної позиції.
Натомість виявилось, що ані ЄС, ані більшість столиць держав-членів й гадки не мали про запас медичних засобів чи тестів на новий вірус.
Історія також ставитиме питання, як так сталося, що мільйони європейців опинились на альпійських лижних курортах у період з кінця лютого і майже до кінця березня, коли в європейських країнах реєструвалося все більше й більше випадків заражень на коронавірус.
Але – і це є навіть більш скандальним – ніхто не прийшов на допомогу Італії, коли вона запустила "механізм цивільного захисту" ЄС, запросивши маски й інші засоби особистого захисту наприкінці лютого.
Натомість як Франція, так і Німеччина оголосили, що беруть під контроль виробництво засобів особистого захисту, і навіть запровадили заборону на їхній експорт до інших країн ЄС.
Після цього настало стихійне і нескоординоване закриття кордонів і заборона на подорожі континентом. Брюссель тоді втратив ініціативу і не координував всі ці кроки на тлі того, що такі цінні всеєвропейські здобутки, як Шенгенська зона та спільний ринок, фактично переставали діяти.
Із часу від середини березня ЄС знову намагався катапультуватися в епіцентр ухвалення рішень, щоб знову бути потрібним. Він успішно координував закриття зовнішніх кордонів ЄС, ініціював створення так званих «зелених коридорів» на зовнішніх кордонах, щоб дозволити імпорт конче потрібної продукції, він послабив регуляції щодо державної допомоги для країн ЄС, скасував певні бюджетні обмеження і запустив тендери щодо апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ) і тестів на коронавірус.
На додачу до цього, Брюссель виділив 37 мільярдів євро для малих бізнесів і сфери охорони здоров’я, а Європейський центральний банк оперативно оголосив, що витратить 750 мільярдів євро на придбання бондів для підтримки грошової одиниці євро.
Усе одразу почало виглядати краще.
…Щоправда, до середи, 8 квітня.
Читайте також: Випробування Трампом та вірусом: як епідемія змінює шанси на переобрання президента США
Спочатку Мауро Феррарі, італійсько-американський голова Європейської ради досліджень – агенції ЄС, яка відповідає за фінансування науки, – подав у відставку, написавши довгого листа до газети Financial Times, що він "втратив віру в систему" і що він також був "дуже розчарований європейською реакцією на COVID-19".
Феррарі також розкритикував ЄС за недостатнє фінансування науковців із тим, щоб вони завдали поразки коронавірусові, а також за брак координації політики в сфері охорони здоров’я й однобічне закриття кордонів.
У цей самий день Єврокомісія відмовилась від планів вийти з об’єднаною пропозицією щодо стратегії виходу Європи з карантину, а кілька країн запротестували, говорячи про передчасність такого кроку і про те, що з ними недостатньо проконсультувались. А Австрія, Данія й Чехія вже оголосили про елементи певного послаблення карантину, в той час як інші ще чекають…
Відтак стало зрозуміло, що і тут ініціатива буде за національними урядами, а не європейськими інституціями.
А по-третє, відеоконференція міністрів Єврогрупи (об’єднує міністрів фінансів країн, де в обігу євро), яка мала знайти шляхи до спільної відповіді на кризу з коронавірусом, так і не змогла до ночі середи дійти згоди, перенісши все на четвер. Потім ранкова пресконференція була скасована. А зустріч триватиме до вечора.
Було ясно, що країни Півдня й Півночі Європи не можуть дійти згоди…
Євросоюзові потрібен буде довгий великодній вікенд, щоб знайти компроміс між старими гріхами і новими викликами.
