21 квітня 2010 року президенти України і Росії Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали так звані Харківські угоди. Згідно з ними термін перебування Чорноморського флоту РФ у Криму був подовжений до 2042 року. Харківські угоди створили можливості для анексії росіянами Криму, яка сталась через чотири роки.
До 2017 року
Росія ще за Єльцина не хотіла виводити свої війська з українського Криму. Тому спочатку був визначений термін перебування у 20 років. 20 років, які у 1997-му здавалися вічністю, пише Юрій Корогодський для Еспресо.
Міжурядова угода про статус та умови перебування ЧФ РФ в Україні була підписана 28 травня 1997 року.
Угодою було погоджено строк перебування російського флоту у Криму до 2017 року. Основною базою флоту залишався Севастополь. Крім того, ЧФ мав право користуватися випробувальним центром у Феодосії, аеропортом Гвардійське та низкою інших об’єктів на півострові.
Таким чином вже ця угода від 1997 року створювала умови для присутності російських військових у різних районах Криму.
Термін дії угоди становив 20 років. Йшлося про автоматичну пролонгацію на п'ятирічні періоди за відсутності письмового повідомлення від однієї зі сторін про розірвання угоди.
Угода про перебування ЧФ у Криму була ратифікована Верховною Радою 24 березня 1999 року.
Після першого Майдану та приходу до влади президента Віктора Ющенка Україна почала поступово нагадувати Росії, що продовження перебування ЧФ після 2017 року не планується. Про дострокове розірвання угоди не йшлося. Однак українські політики на різних заходах та у різних аудиторіях казали про необхідність вироблення механізму виводу ЧФ з України.
Росія була проти, але водночас будувала базу ЧФ у Новоросійську, куди ніби мали вивести кораблі з Севастополя. Згодом виявилося, що це було не підготовкою до виведення військ з України, а розширенням російської військової інфраструктури.
Інаугурація Віктора Януковича відбулася 25 лютого 2010 року. Росія одразу використала зміну влади в Києві для форсованого наступу на українські інтереси. Менше через два місяці після інавгурації Януковича було підписано угоду, яка змінила ситуацію в Криму.
У 2010 році до ймовірного виведення російських військ лишалося сім років. Вивід військ – тривала процедура, яка відбувається не за один день. Тому навесні 2010 року вже можна було говорити про виведення російських військ, але все сталося навпаки.
Ще на 25 років
Харківськими угодами було подовжено термін перебування ЧФ на 25 років (!), тобто з 2017 до 2042 року з автоматичним продовженням на 5 років, якщо будь-яка сторона не висловить заперечення.
Також була встановлена орендна плата за перебування російського флоту в Україні. Термін перебування флоту було збільшено в обмін ніби на здешевлення для України російського газу через анулювання митних зборів.
Експерти вказували, що так звана знижка за російський газ була умовною. Справа в тому, що стартова ціна для України була сформована не прозоро і виглядала завищеною порівняно з іншими країнами.
Читайте також: Туреччина не визнає анексію Криму – Ердоган
Підписання Харківських угод стало несподіванкою для українського суспільства. Всього за два місяці повністю змінились зовнішньополітичні пріоритети держави. Від євроатлантичної інтеграції країна стала повертатись до дружби з Росією. Перебування ЧФ в Криму було перепоною на шляху України до НАТО. Подовження цього перебування на 25 років робило цю євроатлантичну задачу нездійсненною мрією.
Вже 23 квітня 2010 року Тернопільська та Львівська обласні ради засудили Харківські угоди. Комітет Верховної Ради у закордонних справах та комітет ВР з питань євроінтеграції рекомендували парламенту не ратифіковувати угоду.
Голосування за ратифікацію було призначене на 27 квітня 2010 року. Янукович та Медведєв домовилися, що угода буде ратифікована одразу після підписання та одночасно в Україні та Росії.
Те, що сталося в Раді в цей день визначило політичний розвиток країни на кілька років вперед.
27 квітня 2010 року нардепи від опозиції спробували зірвати ратифікацію Харківських угод, однак зустрілися з небаченим досі тиском з боку влади.
Вже на початку засідання в залі розпочалася бійка між депутатами. Представники Партії регіонів нападали на опозиціонерів, не гребуючи відкритим насильством. В результаті бійок струс мозку отримав депутат Олесь Доній. Близько 10:20 в залі ВР з'явився дим через димову шашку.
В таких умовах треба було припинити засідання та провести переговори між фракціями. Однак голова ВР Володимир Литвин о 10:38 під вигуки опозиції «Ганьба!» та під димовою завісою поставив на голосування питання про ратифікацію угоди.
За проголосувало 236 депутатів. Серед них були 160 депутатів від Партії регіонів, 27 депутатів від Компартії (весь склад фракції); 20 депутатів від блоку Литвина (весь склад); 13 позафракційних; 9 депутатів від блоку Тимошенко та 7 від фракції Ющенка "Наша Україна — Народна самооборона".
Читайте також: Кравчук, Кучма та Ющенко закликають Верховну Раду розірвати Харківські угоди
Фото ТСН
Фото: УНІАН
Умови для анексії
"Янукович зламав Раду через коліно". Так українські ЗМІ оцінили те, як відбувалася ратифікація Харківських угод. Вже тоді стало зрозуміло, що зміна влади в Україні навряд чи відбудеться мирним шляхом. Таке відчуття було вже з перших днів правління Януковича, але лише 27 квітня 2010 року Партія регіонів показала, що так просто владу не віддасть. Врешті так і сталося майже через чотири роки.
Також замість підготовки до відведення військ Росія відчула, що зможе бути у Криму вічно. Російські військові об’єкти були розкидані по півострову. На початку анексії це дозволяло росіянам казати, що ніяких нових військ в Криму немає, а йдеться лише про звичайні планові пересування підрозділів ЧФ.
На загал, у період після переможного для неї квітня 2010 року Росія отримала можливості для подальшого втягування України у свою сферу впливу. Було ясно, що Янукович піде і на подальші поступки і тому можна готувати спецоперацію щодо Криму.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net