Новости политики

У Франції журналісти повстали проти чиновників і перемогли

23 мая
00:12 2020

Рубрика Desintox на сайті французького уряду не протрималася й тижня, пише для "Тижня" Алла Лазарева

Її знесла хвиля журналістського гніву, що матеріалізувалася у відкритому листі, який підписали працівники 32 медіа. Протест оприлюднили на сайті часопису Libération якраз 3 травня – у День міжнародної солідарності журналістів.

"Товариства творчих працівників і товариства редакторів, що підписали цей текст, однозначно засуджують державну ініціативу, яка полягає в розміщенні на сайті уряду вибіркового переліку статей про COVID-19, які визнано правдивими, – зазначено в листі. – Французька преса незалежна від держави й політичної влади. Вона навіть зобов’язана виконувати роль противаги владі й забезпечувати плюралізм під контролем своїх читачів, глядачів і слухачів… Коли уряд виділяє певну статтю, то ніби сертифікує продукцію окремих медіа".

Отже, про причини гніву. Насамперед журналістська спільнота повстала проти вибірковості: уряд обмежив свій інтерес доробком лише п’яти медіа: тих, хто понад два роки вів спеціальну рубрику зі спростування фейкових новин. Ішлося про France Info, Libération, AFP, 20 minutes та Le Monde.

Читайте також: Зеленський створив усі умови для згортання свободи слова в Україні – експерт

"Жодного регіонального видання, ігнорування таких якісних щоденних "монстрів" як Le Figaro та Les Echos, – обурюється Катрін, активістка журналістської профспілки. – Що цікаво, Libération і Le Monde, які потрапили до списку обраних, протест підтримали. Уряд не мусить поділяти медіа на вправних борців із фейками та "двієчників". Це прерогатива аудиторії. Врешті журналістська праця полягає в ретельній перевірці інформації, відокремленні фактів від вигадок. Ті, хто запровадив спеціальні рубрики, не є чимось кращими за інших. Вони лише структурували свій інформаційний продукт, орієнтуючись на популярні гештеґи".

В аналогічному ключі висловилася Національна журналістська профспілка Франції (SNJ-CGT). "Із якого дива уряд дозволяє собі вирішувати, що є "доброю", а що "поганою" інформацією?" – зреагувала офіційна сторінка структури у Twitter. Членам профспілки також не сподобалося, що в новій рубриці була повністю відсутня негативна оцінка роботи уряду. Наприклад, рубрика обійшла мовчанкою скандал із масками, що їх спочатку оголосили "повністю непотрібними за межами лікарень" і заборонили для продажу в аптеках і крамницях, а пізніше зробили обов’язковими для пасажирів громадського транспорту.

"Уряд поширив фейк про недоцільність масок, бо їх банально не вистачало для всіх, – ділиться міркуваннями паризький колега. – Але замість того, щоб чесно зізнатися: велику кількість запасів необачно ліквідували "за терміном придатності", ще одну велику партію подарували в Китай у січні-лютому, власне виробництво масок кілька років тому остаточно знищили й перейшли на повний імпорт, а отже шийте, люди, самі й захищайтеся бодай шаликами, – влада обдурила нас, як першокласників. Рубрика на урядовому сайті розвінчувала вигадки конспірологів, викривала адептів часнику та хлорохіну, але про себе говорила, як про небіжчика: або нічого, або добре".

Читайте також: Заспівали в унісон: кремлівські маріонетки атакують Україну

Журналісти побачили в чиновниках із урядової пресслужби своєрідних недобросовісних конкурентів, які зазіхнули на чужу професійну територію з користю для себе.

Слід зазначити, що на відміну від України, де фахівці можуть без обмежень мігрувати із пресслужб до журналістських колективів і навпаки, у Франції журналістика чітко відмежована від комунікації. Журналістська спільнота структурована за трьома лініями: профспілки, які займаються питаннями платні та звільнень, товариства творчих працівників, які опікуються етичними аспектами та змістом, а також товариства редакторів, які об’єднують медійний топ-менеджемент. Ця багаторівнева система ревно стежить, аби "свобода-рівність-братерство" журналістського цеху не втрачали позицій за жодних суспільних катаклізмів.

У Матіньйонському палаці журналістському бунтові, звичайно, не зраділи, але зайве конфліктувати із пресою не стали: не ті рейтинги. Міністр культури Франк Рієстр оголосив, що рубрику прибрано. "Усе це історія великих ревнощів, загостреної конкурентності та специфічної журналістської конфліктності", – зі своєї дзвіниці підсумував один із працівників урядової пресслужби.

Та менше з тим. Французькі журналісти вже не вперше змусили своє чиновництво відмовитися від утілення суперечливих задумів. Влада пресу або боїться, або використовує. Перша опція сама собою не гарантує гармонійного суспільства, але все ж підживлює систему стримування та противаг. В умовах світової пандемії це зовсім не зайва розкіш, бо навіть у сталих демократіях рівновагу між контролем і свободою добряче розхитано.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Статьи по теме

Последние новости

3:27 Во Франции скончалась певица шансона Жюльетт Греко

0 комментариев Читать всю статью

Мировой кризис уже наступил?

Коронавирус: Вы боитесь?