Історія з поверненням Фокіна з політичного небуття відбувається гучно, яскраво, так би мовити, "з огоньком"
Відповідаючи на критику своїх ініціатив про повну амністію загарбників і надання особливого статусу не тільки нині окупованим територіям, а й усім Донецькій і Луганській областям, Фокін відповів, що такими є Мінські угоди.
Читайте також: Реагувати треба не на безглузді слова Фокіна, а на безглузді дії Зеленського й Ко – Портников
Тут його трактування цього документа буквально до зірочки на погонах збігається з російською версією. Ну от співпало. Буває.
Цікавим є інше. Пан Фокін буквально заявив, що "якщо нас критикують прихильники війни, то ми робимо все правильно". Тобто прихильники війни – то не росіяни, з якими в цього пана нема концептуальних розбіжностей, а ми з вами.
Я правильно розумію, що влада визначилася з тим, хто ж таки винен у кровопролитті й окупації українських територій? Виявляється, що це ті громадяни й політики, які не бажають капітулювати перед агресором.
Читайте також: Надання Донбасові особливого статусу призведе до громадянської війни – представник України у ТКГ
Є ще один момент, на який варто звернути увагу. І Фокін, і Кравчук 8 грудня 1991 року були підписантами документів у Біловезькій пущі. Символічно, що саме вони сьогодні пропонують "компроміси", які мають інтегрувати вільну частину України в уже окуповану частину та повернути країну під російське ярмо.
Фактично зараз ми бачимо не тільки спроби утворити в Україні своєрідну Чечню, тобто непідконтрольну, але дуже коштовну в утриманні чорну діру. Але й початок перегляду Біловезьких угод.
Це не про мир на Донбасі. Це про демонтаж Незалежності.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net
