Останні обстріли поки що не привід для перегляду макропрогнозів – опитування

Порушення енергетичної та транспортної інфраструктури через обстріл є одним із ключових ризиків макроекономічного прогнозу на 2022-2023 роки, проте останні обстріли ще не привід їх переглядати, таку думку висловили агентству "Інтерфакс-Україна" опитані експерти банків та інвесткомпаній.
"Українські інфраструктурні сектори за останній тиждень продемонстрували суттєвий запас міцності та здатність до гнучкого реагування на позаштатні ситуації… Зараз ми не бачимо підстав для перегляду нашого базового макроекономічного прогнозу, який передбачає скорочення реального ВВП України на 33% у 2022 році та його зростання на 6% у 2023 році", – сказав начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов.
Головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Білан також повідомила, що компанія поки не переглядає прогнози, оскільки негативний вплив на економіку від останніх обстрілів був помірним та короткостроковим, а як ситуація розвиватиметься далі, важко передбачити.
"За нашими приблизними розрахунками, відразу після обстрілів виробництво електроенергії скоротилося на 40% р/р порівняно із падінням на 30% р/р до того, але за кілька днів майже повністю відновилося. Валютний ринок взагалі практично не відреагував", – зазначила вона.
За її словами, окремі великі експортно-орієнтовані підприємства ГМК повідомили про тимчасову зупинку або обмеження виробництва, проте деякий час вони продаватимуть запаси продукції, тому в Dragon Capital не очікують зниження експортної виручки від металів та руди. Також Україна зупинила експорт електроенергії, проте ця категорія займала невелику частку загального експорту товарів: $150 млн у вересні, або 3,6% від експорту товарів, додала Білан.
Вона зазначила, що швидкій нормалізації ситуації в енергетиці сприяла тепла погода та, відповідно, низьке споживання електроенергії, а також оперативна реакція енергетиків.
"Зі зниженням температури повітря споживання електроенергії зростатиме. Але в нас залишається шанс пройти зміну без суттєвих обмежень споживання електроенергії, а значить і без негативного впливу на економіку, якщо до зими зможемо відремонтувати більшість пошкоджених потужностей, і не буде подальших руйнувань", – вважає головний економіст Dragon Capital.
Думки про відсутність поки що підстав для зміни прогнозу дотримується і директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин.
"Якщо, як цього разу, відновлення інфраструктури відбувається протягом одного-двох днів, це матиме незначний вплив на економіку. Тобто, на цей рік ми поки що не бачимо сенсу погіршувати прогнози", – пояснив він.
За його словами, поточна ситуація з обстрілами тоді сильно впливатиме на економічне середовище, коли вона зможе негативно вплинути на бізнес протягом тривалого періоду.
"Поки що не зовсім зрозуміло, як це (обстріли цього тижня – ІФ) може вплинути, адже достовірної інформації про пошкодження інфраструктури немає", – сказав керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Він додав, що теоретично це може мати негативний ефект на результат цього року, якщо йтиметься про зменшення виробництва е/е або тепла, і позитивний ефект наступного року, якщо активно здійснюватимуться роботи з відновлення інфраструктури.
"Поки що немає розуміння, наскільки тривалим буде ефект часткового руйнування енергетичної системи. Слід зрозуміти, як швидко вдасться відновити інфраструктуру, а також експортні постачання електроенергії повною мірою. Тепер же за поточних масштабів проблеми йдеться про втрати на рівні десятих відсотків ВВП", – вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Він зазначив, що наступне ключове питання – це потенційна повторюваність атак. "Є ризик, що росія намагатиметься завдавати шкоди енергетичній інфраструктурі регулярно, тому перебої із постачанням електроенергії можуть бути тривалими, зокрема, постачанням великих промислових підприємств. У такому разі втрати можуть досягати кількох відсотків ВВП. Очевидно, що росія таким чином намагається завдати шкоди українській економіці", – наголосив він.
За словами Печерицина з Райффайзен Банку, якщо загроза подібних ризиків носитиме постійний характер і негативний вплив від таких подій погіршуватиметься, це може негативно вплинути на середньострокові бізнес-очікування, що змусить переглядати макропрогнози на наступний рік у бік погіршення.
Блінов з Альфа-Банку Україна також зазначив, що порушення енергетичної та транспортної інфраструктури через обстріл є одним із ключових ризиків макроекономічного прогнозу на 2022-2023 роки ще й тому, що має суттєвий потенціал негативного впливу не лише на відповідні галузі, а й на велику кількість інших секторів.
На збереження високих ризиків вказала і Білан із Dragon Capital, оскільки подальші пошкодження енергетичної інфраструктури можуть спричинити суттєвий дефіцит електроенергії в країні. "Це насамперед негативно вплине на динаміку ВВП, адже відключення електроенергії та обмеження споживання знову пригнічують економічну активність", – пояснила економіст.
Вона додала, якщо обмеження будуть суттєвими та довгостроковими, то постраждає експорт продукції ГМК, який зараз генерує приблизно $0,5 млрд експортної виручки на місяць, або 14% загального експорту товарів. Однак не весь цей виторг доходить до валютного ринку, тому зменшення пропозиції валюти на міжбанківському ринку буде не таким суттєвим, уточнила Білан.
За її словами, іншим потенційним негативним наслідком може стати посилення міграції: якщо з країни знову швидко виїде чимало громадян, то збільшиться відтік капіталу, і цей фактор може стати відчутним для валютного ринку.
"Але зараз важко сказати, коли і як саме реалізуються ці ризики. Тому залишаємо прогноз падіння ВВП цього року на рівні -30% р/р та офіційного курсу на рівні 36,6 грн/$1 до кінця року", – сказала головний економіст Dragon Capital.
Як повідомлялося, Держстат оцінив падіння ВВП України у другому кварталі 2022 року у 37,2%, у першому – у 15,1%, тоді як, за оцінками Мінекономіки, за три квартали сумарне падіння становило 30%, зокрема у серпні та вересні – по 35%.
Уряд цього року очікує спаду ВВП на 33,2% та його зростання наступного на 4,6%, тоді як Нацбанк – відповідно спаду на 33,4% та зростання на 5,5%.

Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net