Група народних депутатів пропонує законодавчо закріпити створення в Україні інституту реєстрованих партнерств для одностатевих і різностатевих пар.
Відповідний законопроєкт № 9103 зареєстровано у Верховній Раді 13 березня.
Ініціатори документа звертають увагу на те, що в Україні висвітлення питання про реєстроване (або, як іноді називають, "цивільне") партнерство найчастіше відбувається в контексті надання рівних можливостей для одностатевих пар. Однак, наголошують депутати, у багатьох розвинених державах цей інститут рівною мірою доступний і для різностатевих пар, оскільки запровадження реєстрованого партнерства лише для одностатевих пар поглиблює сегрегацію (поділ) у суспільстві.
"З огляду на те, що інститут шлюбу в суспільстві стійко асоціюється з релігією, реєстроване партнерство є альтернативою для тих різностатевих пар, які не представляють жодного релігійного вірування, або ж не бажають укладати саме шлюб з якихось інших причин. Перевагою партнерства також є більш швидка процедура реєстрації та спрощений порядок розірвання", – наголошується в пояснювальній записці.
Крім того, у Раді звертають увагу на те, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну актуалізувало це питання.
Насамперед, пояснюють нардепи, це необхідно, щоб захистити права військових, оскільки тисячі з них не можуть офіційно оформити свої стосунки через те, що їхні партнери або партнерки однієї з ними статі. Тому у випадках поранення, зникнення безвісти або загибелі – їхні сім'ї та вони самі не мають достатнього юридичного захисту з боку держави. Захисту також потребують і цивільні, життя яких перебуває під постійною загрозою через ракетні обстріли з боку Росії.
Згідно із законодавчою ініціативою, реєстрованим партнерством є зареєстрований у певному порядку добровільний сімейний союз двох повнолітніх осіб однієї або різної статі відповідно до норм Сімейного кодексу України. Водночас у законопроєкті уточнюється, що реєстроване партнерство не є шлюбом і що проживання осіб однією сім'єю не є реєстрованим партнерством, якщо такий союз не зареєстровано.
Після держреєстрації партнери отримують статус близьких родичів, а саме – членів сім'ї першого ступеня спорідненості, незалежно від того, чи проживають вони фактично разом і чи ведуть спільно домашнє господарство.
Реєстрація партнерства проводитиметься після 10-ти днів з дня подання відповідної заяви, а розірвання можливе як за спільною заявою, так і за волевиявленням однієї зі сторін.
Законопроєкт передбачає положення про можливість реєстрації партнерства за відсутності однієї особи або поза органом реєстрації актів цивільного стану (наприклад, коли партнер є військовослужбовцем).
Документ також містить положення щодо договору реєстрованого партнерства та вимог щодо його укладення. Так, на майно, набуте за час перебування в партнерстві, поширюється режим спільної власності.
Парламентарії пропонують встановити соціальний захист партнерів, вирішення питання в разі зникнення безвісти або смерті одного з партнерів (зокрема – питання спадкування). Відповідні положення щодо конкретних прав партнерів, які реєструються, передбачені і в прикінцевих положеннях законопроєкту, які вносять зміни до більш ніж 40 законодавчих актів. Водночас законопроєкт не врегульовує питання батьківства реєстрованих партнерів.
В Україні ухвалення законопроєкту про партнерства мало відбутися ще 2017 року. У рамках євроінтеграційних процесів уряд України зобов'язався до другого кварталу 2017 року розробити законопроєкт про легалізацію зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих і одностатевих пар. Це було передбачено і Національною стратегією у сфері прав людини на період до 2020 року і зафіксовано в Розпорядженні уряду №1393 від 23 листопада 2015 року. Але законопроєкт так і не був ухвалений у визначені терміни.
Співавторами законопроєкту виступили 17 депутатів, зокрема з фракцій "Голос" і "Слуга народу", Інна Совсун, Кіра Рудик, Ярослав Железняк, Олександра Устинова, Дмитро Гурін, Микита Потураєв, Олена Шуляк та Олександр Мережко.
Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net
