Петиція про блокування російськомовної музики на стримінгових платформах в Україні набрала необхідні 25 тисяч голосів за рекордні три дні.
Ця ініціатива виникла після того, як у топ-100 українського чарту Apple Music з'явилися пісні російського виконавця Моргенштерна, що викликало значний суспільний резонанс.
Передумови виникнення петиції
17 лютого 2025 року на сайті Кабінету Міністрів України була опублікована петиція з вимогою заблокувати пісні російською мовою на стримінгових платформах, таких як Apple Music та Spotify, незалежно від національності виконавця.
Автор петиції, Олександр Леоненко, аргументує свою позицію наступними пунктами:
- Національна безпека та інформаційний простір. російськомовна музика може містити ідеї та послання, що шкодять українській ідентичності та формують негативне ставлення до держави.
- Фінансування агресора. Прослуховування таких пісень сприяє фінансовій підтримці російських виконавців, частина доходів яких може використовуватися для фінансування військових дій проти України.
- Пропаганда та дезінформації. Російськомовні пісні можуть містити елементи пропаганди або контент, що суперечить цінностям незалежної України.
- Сприяння популяризації української музики. Заборона російськомовної музики може стимулювати розвиток та популяризацію українських виконавців.
- Захист молоді та формування культурних цінностей. Важливо формувати у молодого покоління правильні культурні цінності, і обмеження впливу російськомовної музики може допомогти уникнути негативного впливу.
Петиція швидко набрала популярність, і станом на 20 лютого 2025 року її підписали понад 27 тисяч осіб, що перевищує необхідний мінімум у 25 тисяч підписів.
Реакція суспільства та експертів
Ініціатива викликала широкий резонанс у суспільстві та медіа. Прихильники петиції вважають, що такий крок є необхідним для захисту національної культури та інформаційного простору. Вони наголошують, що в умовах триваючої агресії з боку росії важливо мінімізувати вплив російської культури, яка може бути носієм пропагандистських меседжів.
Противники ж зазначають, що повна заборона може порушувати права громадян на вільний вибір та споживання культурного контенту. Деякі експерти також висловлюють сумніви щодо практичної реалізації такої заборони, враховуючи технічні та юридичні аспекти співпраці з міжнародними стримінговими сервісами.
Популярність російськомовної музики в Україні
Незважаючи на війну та численні заклики відмовитися від російського контенту, значна частина українців продовжує слухати російськомовну музику. За даними музичного проєкту Bezodnya Music, станом на вересень 2024 року частка російської музики на стримінгових платформах в Україні становила 26%, тоді як українська музика займала 39%, а іноземна — 34%.
Особливої уваги набув випадок із російським виконавцем Моргенштерном, чиї пісні потрапили до топ-100 українського чарту Apple Music. Це викликало обурення серед багатьох українців та стало одним із каталізаторів створення петиції про заборону російськомовної музики.
Дослідження споживання російськомовного контенту
Опитування, проведене командою Rakuten Viber у жовтні 2024 року, показало, що 35% українців повністю відмовилися від прослуховування російськомовної музики. Водночас 42% респондентів зізналися, що досі іноді слухають пісні російською, але намагаються обирати переважно українських виконавців.
Музичний продюсер Андрій Ткаченко зазначає:
«Слухачі мають свободу вибору, але варто розуміти, що кожен стрім російського виконавця – це фінансова підтримка культури країни-агресора. Саме тому ми повинні активно просувати українських артистів».
Чим загрожує прослуховування російської музики?
Попри війну та зростання національної свідомості, значна частина українців продовжує слухати російську музику. Це має низку загроз як на рівні культури, так і з точки зору безпеки та економіки.
- Фінансова підтримка країни-агресора
Кожне прослуховування на стримінгових сервісах або перегляд кліпів на YouTube приносить прибуток виконавцям. Багато з них відкрито підтримують політику Кремля, сплачують податки в рф, а деякі навіть беруть участь у пропагандистських заходах. Фактично, українці, слухаючи російських артистів, фінансують ворожу культуру та військову машину.
- Культурна експансія та знищення української ідентичності
росія століттями намагалася знищити українську мову та культуру, нав’язуючи свою музику, літературу та кінематограф. Слухаючи російських виконавців, українці продовжують жити в інформаційному просторі, який формувався колоніальною політикою. Це перешкоджає розвитку власної культури та популяризації українських виконавців.
- Ідеологічний вплив і пропаганда
Багато російських пісень містять приховані чи відкриті пропагандистські меседжі, які виправдовують агресивну політику рф, романтизують її військові злочини чи висміюють українську боротьбу за незалежність. Навіть без відкритої пропаганди, російська музика підтримує позитивне ставлення до ворожої культури.
- Зниження популярності українських артистів
Підтримка російських виконавців означає зменшення доходів українських музикантів, що ускладнює розвиток національної музичної індустрії. В результаті менш відомі українські артисти мають менше можливостей для зростання, а слухачі продовжують орієнтуватися на старі російські хіти.
- Маніпуляції через рейтинги та тренди
Російські стримінгові сервіси та медіа-ресурси активно просувають власних виконавців, використовуючи ботоферми та штучне накручування прослуховувань. Це створює хибне враження, що російська музика залишається популярною, а отже, її слухають навіть ті, хто не підтримує рф, але слідує за трендами.
Таким чином, відмова від російської музики – це не просто питання смаку, а важливий внесок у зміцнення української культури, економіки та інформаційного суверенітету.
Наразі очікується реакція Кабінету Міністрів на цю петицію, яка може змінити ситуацію на стримінгових платформах в Україні.
Більше актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України є в нашому Telegram-каналі "Головні новини Києва – 44.ua". Долучайтесь.
Джерело: 44.ua
Подписывайтесь на наш канал в Telegram! Новости политики - https://t.me/politinform_net
