До війни ГМК формував понад 10% ВВП, тепер його внесок може скоротитися майже до нуля
Українська металургія опинилася у найглибшій кризі за роки війни. Через серію ударів РФ, блокаду портів, подорожчання залізничної логістики та торговельні обмеження ЄС зупинилися підприємства, які забезпечували близько 90% виробництва сталі.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на матеріал NV.
Удари РФ зупинили ключові метпідприємства
За даними видання, у вересні 2026 року російськими балістичними ракетами були атаковані чотири великі металургійні підприємства.
Три з них після ударів зупинили роботу. Серед найбільш постраждалих – "Запоріжсталь", "Каметсталь", ArcelorMittal Кривий Ріг та Дніпровський металургійний завод. Найбільших руйнувань зазнала "Запоріжсталь": підприємство було атаковане 11 і 27 серпня, а також 12 і 17 вересня, загалом – 17 балістичних ракет.
Унаслідок атак загинули вісім працівників, ще 31 людина отримала поранення. Після першої серпневої атаки завод зупинив виробництво. Пізніше ArcelorMittal Кривий Ріг повідомив, що не зможе відновити нормальну роботу до завершення війни.
"Ми дійшли висновку, що більше не можемо безпечно експлуатувати ArcelorMittal Кривий Ріг. Ми обговорюємо майбутнє заводу з урядом України та зосередимося на збереженні інфраструктури, щоб після повернення миру залишалися можливості для відновлення виробництва", – заявив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо.
Атаки на металургійні підприємства (інфографіка NV) За оцінкою NV, зупинені підприємства сукупно забезпечували близько 90% українського виробництва сталі. На них та завдяки їхній роботі були зайняті понад 30 тис. людей. Керівник офісу генерального директора "Метінвесту" Олександр Водовіз раніше заявляв Financial Times, що через зупинку ключових заводів ситуація стала критичною.
Читайте також: Вперше за 100 років без сталі: у "Метінвесті" заявили про зупинку виплавки через удари РФ
"Станом на сьогодні Україна більше не має металургійної промисловості", – сказав він. Стан галузі ускладнюють не лише прямі руйнування. Металургійні компанії одночасно стикаються з блокадою чорноморських портів, подорожчанням залізничних перевезень, скороченням квот ЄС та дією CBAM.
Від 10,3% ВВП до майже нуля: як змінилася роль металургії
Падіння виробництва вже відбивається на стані економіки. Якщо у 2021 році гірничо-металургійний комплекс формував близько 10,3% ВВП України, то вже у 2023 році його частка становила 5,7%, а у 2025-му – 5,5%. Для 2026 року цей прогноз становить близько нуля. У результаті криза металургії загрожує не лише падінням виробництва сталі, а й втратою робочих місць, валютної виручки, податкових надходжень та промислової бази, від якої залежить майбутнє відновлення країни.
Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн, або 6,2 млрд доларів. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.
