"Сподіваємось на розуміння жителів та дотримання правил карантину, усіх проконтролювати все одно не можна, тому штрафи і різкі обмеження вирішено не впроваджувати", – так звернулась до швейцарців влада, дозволила збиратись не більше 5 людей на вулиці та 10 вдома.
Швейцарія знаходиться на другому місці, після Іспанії, за кількістю хворих на 100 тисяч населення. На жаль, це високий показник і ставить країну в групу ризику, пише блогерка Уляна Перескоцька спеціально для УП.Життя.
Які є страхи сьогодні й що було, коли усе починалось?
Локація
Найбільше паніки було у регіоні Тічіно – саме він межує з Італією, де у березні масштабно поширювалась епідемія.
Другим по небезпеці був і залишається кантон Во, де ми і живемо, – третина мешканців тут студенти та літні люди, які належать до високої групи ризику.
Тому до цих двох областей вжили надзвичайні заходи.
Ще з п’ятниці, 13-го березня, закрили місця скупчення людей, в тому навчальні заклади та спортзали.
А через три дні зачинили й магазини – всі, окрім продуктових.
Люди ходять без масок та рукавиць. Гуляють по набережній та годують лебедів.
Читайте також: "Тривога літає в повітрі" – письменниця Ірена Карпа про карантин у Франції
На набережній групки людей, як і раніше, тільки на безпечній дистанції.
Лікарні
У нашому кантоні знаходиться один з найбільших госпіталів країни – були зроблені прогнози, як потенційно може розвиватись ситуація.
Станом на середину квітня в країні є близько 800 апаратів для вентиляції легень. Нині потреба для пацієнтів з коронавірусом – 500.
А гігант науково-медичної індустрії "Новартіс", з головним офісом у Швейцарії, планує роздати 130 мільйонів доз гідроксид хлорину, який використовується проти малярії і вважається одним з потенційних ліків для лікування коронавірусу.
Я вже перехворіла.
У мене були виражені симптоми:
• температура, яку я змогла побороти за два дні,
• слабкість,
• потовиділення,
• сильний біль у легенях та вухах,
• задуха, але не сильна,
• кашель – сильний, такий як при двосторонньому запаленні легень, за моєї пам’яті з дитинства.
Ми вирішили зателефонувати до лікаря.
Нас продіагностувала медсестра, вона була дуже мила і сказала, що це стадія коронавірусу, треба лежати в ліжку та пити багато води.
Рекомендувала за необхідності парацетамол, але сказала, що як немає температури – значить все нормально, організм бореться і поборе, а якщо ставатиме важче – викликати швидку або їхати до госпіталю.
Розмова тривала 15 хвилин, нам порадили не користуватись спільним рушником і не панікувати.
Мені купили сироп від кашлю і я продовжувала режим ліжка. Десь через сім днів я прокинулась здоровою, усе наче рукою зняло.
Магазини і транспорт
Раз на тиждень ми ходимо на закупки.
Попри хвилювання родичів запасів не робили і не будемо.
Працюють тільки продуктові та маленькі лавки (наприклад, зі східними солодощами), аптеки та булочні.
На вході та всередині стоїть велика банка дезінфектора – люди можуть користуватись при потребі.
Дезінфектори доступні й у аптеках – ціна за один від 8 франків, близько 200 гривень за 100 мл.
Покупці намагаються тримати дистанцію всередині та особливо біля каси – на підлозі розмежувальні стрілки про рекомендовану відстань 2 метри і час від часу звучать тематичні оголошення.
Правда, не увесь товар доступний – електроприлади, канцелярія, книги чи пасхальні товари недоступні – бо не є товаром першої необхідності. Спочатку в магазині їх замотали плівкою, а потім і взагалі прибрали з полиць.
Ефект туалетного паперу, макаронів та борошна не оминув і Швейцарію – перші тижні на полицях спостерігався дефіцит цих товарів.
На пошті черги з 15-20 людей.
Читайте також: "Не підходь до мене!" – як американці дотримуються карантину
Транспорт – міжміські потяги, метро та автобуси – працює у скороченому режимі, він майже пустий і люди тримають дистанцію.
Робота
З власного досвіду – неочікувано, але процес рекрутингу не зупинений – інтерв’ю відбуваються по скайпу і навіть присутнє фізичне спілкування.
У багатьох робочі місця збережені, люди працюють з дому, зарплати не урізаються, – це звичайно дуже загально, але здебільшого компанії йдуть назустріч своїм працівникам.
Найголовніше, що держава піклується про малий та середній бізнес.
У перший день карантину виділили 10 мільярдів CHF, потім 20 березня – 40 мільярдів CHF і 3 квітня – 60 мільярдів CHF.
Ці гроші підуть на видачу дешевих кредитів і перенесення дати сплати соціальних внесків та податків, на допомогу туристичному бізнесу.
Для компаній, які займаються культурними заходами – кредити взагалі під 0%.
Рекомендації для самоізоляції у консервативній країні – це майже як догми, тому не дивно, що наприкінці четвертого тижня карантину число щоденних захворювань пішло на спад.
