Якщо хтось думає, що історія з вагнерівцями й "бойовиками", начебто засланими до Білорусі з України, закінчилася, то глибоко помиляється
Ми не обговорюватимемо технічні сторони питання, чи займалася СБУ і як виведенням цих диких гусей у Білорусь і заманюванням їх кудись із метою приземлити в Києві. Немає для цього достатньої інформації, і навряд вона з'явиться. Також не чіпатимемо й обставин внутрішньополітичної боротьби в Україні. Хто й чому продовжує розкручувати цю справу з очевидної московської подачі.
Розглянемо пропагандистські причини, з яких у Москві продовжують чіплятися за українські підступи, як вони їх розуміють.
Треба відразу сказати, що рівень російської пропаганди постійно падає. Втім як і багато іншого, що йде із Кремля та його найближчого оточення. Ось і виходить, що розкручуючи пропагандистську бомбу з вагнерівцями та "бойовиками", на федеральних каналах постійно забивають голи у власні піарівські ворота.
Припустимо, що дійсно СБУ або інші українські спецслужби проводили операцію вербування й заманювання вагнерівців. Тут виникає питання. У них у Росії всі іноземні спецслужби можуть гуляти й діяти як у себе вдома під носом у ФСБ та інших захисників безпеки держави російської чи такої честі удостоїлися лише українські? Тоді з пінкертонами, майорами проніними, їхнім професіоналізмом і керівництвом у них ситуація просто швах. Так можна дійти до уругвайської або ще гірше – розвідки держави Науру, якщо вона взагалі в цій острівній країні є. Що вже говорити про ближчі й компетентніші розвідки.
Можуть заперечити, що все це відбувалося під контролем ФСБ, але тоді у пропагандистському сенсі треба було зірвати їхній політ до Мінська останньої миті й під камери федеральних каналів показати всю нікчемність СБУ та, звичайно, її "кураторів" із ЦРУ. Без цієї вишеньки на торті викриття ніяке, картинка якась неповна й у пропагандистському плані невиграшна. Про російського глядача не говоримо. Його соловйови, брильови й кисельови в жоден гріш не ставлять. People і так з'їсть. Ось із Заходом гірше. Не повірить.
Однак нічого подібного, і вагнерівці з повним спорядженням відбувають до Мінська просто в руки місцевих контррозвідників або тих, хто в Мінську подібними діячами займається. У пропагандистському плані вийшов повний провал. Значить, жодного контролю з боку ФСБ не було, і СБУ цим узагалі не займалася. У майбутньому "зелених чоловічків" направили до Мінська абсолютно для інших цілей. Вони очевидні, але не не зупинятимемося на них.
Читайте також: "Це гидко й обурливо": журналістка розповіла про новий прийом роспропаганди
Другий варіант. Вся ця історія з вагнерівцями та "бойовиками" – плід пропагандистської фантазії. На перший погляд цілком логічної.
Чим займалися федеральні канали щодо Хабаровська, Башкирії, Шиєса тощо? Або замовчували, або применшували значущість подій. Зате Україна не сходила з екранів. Навіть події в Білорусі не змогли її потіснити. Із цієї позиції викриття підступів СБУ й американців, що стоять за нею, цілком укладається в загальну картину. Настільки, що її підхопив міністр закордонних справ Сергій Лавров і підніс на небувалу висоту сам начальник держави російської.
Проте тут їх підстерігала деяка прикрість, пов'язана з непродуманістю та внутрішньою суперечливістю здійнятої інформаційної хвилі.
Справді, якось не сходиться вихідний посил уже багаторічної пропаганди, що Україна failed state й ось-ось розвалиться, і раптом у неї такі спецслужби, що вони проводять досить складну операцію, хто б міг подумати, на російській території. Звичайно, під керівництвом ЦРУ, але все-таки. Те, що її не було доведено до логічного кінця, стосується вже не сфери розвідки. Від подібного у правовірного російського патріота повинно просто дах знести. Адже вся картина світу, що так довго вибудовувалася, руйнується через непродуманість пропагандистських верховодів.
Виходить, що Україна зовсім не слабка й не така, що не відбулася, як про це цілодобово торочать на російських каналах і в соціальних мережах, а є досить сильним противником. Як із військової позиції, так і щодо професіоналізму її спецслужб. Більше того, логіка підказує, що цей процес наростатиме, і Росія сама створила в себе під стратегічно важливим боком украй небезпечне становище.
Адже не випадково останній політ американських та британського стратегічних бомбардувальників і літаків розвідки над нашою країною та їхній розворот поблизу російського кордону в Азовському морі викликав просто паніку в російському сегменті певної спрямованості.
Нехай досить повільно, але українська армія та спецслужби все більше переймаються передовим західним досвідом, отримують досить сучасне озброєння як вітчизняного, так і імпортного виробництва. Вони мають партнерів і союзників, які не тільки базікають, а реально діють. Така собі демонстрація військової підтримки в разі чого.
Читайте також: Операція "Перемир'я": Путін потихеньку топить Зеленського
Виходить, що, роздуваючи історію з вагнерівцями та "бойовиками" в Білорусі, у Москві своїми пропагандистськими руками створюють прямо протилежний образ України щодо того, який вони впроваджували довгі роки.
Усе це нагадує легенди часів 1937 року про польську й румунську розвідки, які проникли в усі пори радянського партійно-господарського та військового апарату й готувалися завдати підлого удару найближчим часом. Зауважимо, що на Далекому Сході на цю роль було призначено японську розвідку, тому корейців одними з перших депортували звідти до Казахстану й Узбекистану. На півночі людей заарештовували та розстрілювали за міфічні зв'язки з фінською розвідкою. Якщо ж був поляком, фіном або румуном, то й доказів було не потрібно. Агент за визначенням. Втім знаходили агентуру й інших розвідок. У цьому сенсі згадка уругвайської не випадкова. Справи щодо неї теж заводили.
Здається, ми присутні при початку чергової фази антиукраїнської істерії, яка повинна служити пропагандистським прикриттям наміченого аншлюсу Білорусі.
Інакше кажучи, Росія повинна терміново рятувати "братню" країну, яку приготувалися розірвати на частини НАТО, що брязкотить своїми танками в районі Гродно, і бойовики-націоналісти з України.
Небезпека величезна, що підтверджується операціями СБУ й польотами американських бомбардувальників у супроводі українських винищувачів біля російського кордону.
Рейтинг Путіна падає, проблеми наростають, і дуже потрібна маленька переможна війна. З Україною повною мірою не вийшло, тепер Москва хоче піти новим визвольним походом за прикладом вересня 1939 року.
Ми ж зазначимо, що у стані ворогів Росії московська пропаганда підняла Україну на один щабель врівень із Польщею, Чехією та всім блоком НАТО. І це можна вважати певним успіхом, принаймні телевізійним.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
