Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає низку змін у податковому законодавстві. Документ стосується адміністрування податку на додану вартість, податкової звітності, перевірок і правил оподаткування окремих операцій.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на картку законопроєкту 16037-д.
11 листопада Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт №16037-д щодо спрощення адміністрування податку на додану вартість. Документ доопрацювали на основі урядового законопроєкту №16037.
Зміни мають спростити взаємодію платників податків із контролюючими органами, розширити використання електронних сервісів і вдосконалити порядок складання податкової звітності та накладних.
Які зміни передбачені для платників ПДВ
Законопроєкт передбачає можливість отримувати попередньо заповнені декларації з ПДВ і податкові накладні. Їх формуватимуть на підставі інформації, яка вже є в електронних системах Державної податкової служби. Обсяг даних і порядок їх використання визначатиме Міністерство фінансів.
Для фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані платниками ПДВ, запровадять можливість самостійно обирати звітний період. Вони зможуть подавати звітність щомісяця або щокварталу.
Також зміниться поріг для призначення документальних перевірок щодо декларування бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ. Його збільшать зі 100 тисяч гривень до 1 мільйона гривень.
Окремі нововведення стосуватимуться складання зведених податкових накладних. Таке право матимуть платники, які отримали передоплату за товари або послуги на суму, що перевищує вартість поставленого протягом місяця обсягу за умови ритмічного чи безперервного постачання.
Це також поширюватиметься на операції з реалізації товарів і послуг, обсяги яких визначають за показниками приладів обліку.
Крім того, платники податків зможуть оскаржувати суми податкових зобов’язань, нараховані за результатами документальних перевірок. Водночас, якщо рішення ухвалять на користь контролюючого органу, доведеться сплатити штрафні санкції та пеню в повному обсязі.
Для підприємств, які проходять реорганізацію шляхом перетворення, передбачать можливість переносити від’ємне значення ПДВ до податкового кредиту без документальної перевірки для його підтвердження.
Зміниться й один із критеріїв для платників із високим рівнем дотримання податкового законодавства, яких відносять до категорії ''білого бізнесу''. Замість 12 звітних податкових періодів враховуватимуть чотири квартали.
Нові вимоги до податкових накладних
Законопроєкт також встановлює додаткові вимоги до заповнення податкових накладних під час продажу окремих товарів.
Зокрема, при реалізації транспортних засобів, які належать до товарних позицій 8702–8705 за УКТ ЗЕД, у накладних потрібно буде зазначати VIN-код. Йдеться про легкові та вантажні автомобілі, автобуси й спеціальну техніку.
Під час продажу смартфонів та інших телефонів обов’язковим стане зазначення міжнародного ідентифікатора мобільного обладнання IMEI.
Як зміниться оподаткування продажу автомобілів фізособами
Окремий блок змін стосується оподаткування доходів фізичних осіб від продажу або обміну транспортних засобів.
Дохід від продажу протягом року легкового автомобіля, мотоцикла чи мопеда не оподатковуватиметься, якщо людина володіла транспортним засобом понад 183 дні з моменту його державної реєстрації.
Це правило не поширюватиметься на транспорт, отриманий у спадщину. В інших випадках ставку податку – 5% або 18% – визначатимуть з урахуванням періоду перебування майна у власності продавця.
Які ще положення містить законопроєкт
Документ також передбачає тимчасове послаблення для імпортерів сигарет. До 31 грудня 2026 року вони зможуть купувати акцизні марки на сигарети з фільтром і без нього без обмежень щодо накопичення запасів тютюнових виробів.
Крім того, законодавство про оподаткування узгодять зі змінами у сфері іпотечних облігацій.
Коли запрацюють нові правила
Законопроєкт розробили для виконання міжнародних зобов’язань України перед Європейським Союзом і Міжнародним валютним фондом. Його ухвалення є однією з ключових умов отримання макрофінансової допомоги від ЄС і траншів фінансування від МВФ.
Після підписання Президентом України документ набуде чинності наступного дня після офіційного опублікування.
Водночас окремі положення почнуть діяти з 1 січня 2027 року. Ще частина норм запрацює з 1 липня 2027 року, але не раніше набрання чинності Законом України «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям».
Читайте також: Україна увійде до єдиної платіжної зони євро: Рада зробила перший крок
