Росіяни виявились нездатні відтворити західні препарати
Росія впродовж повномасштабної війни в Україні так і не змогла позбутися залежності від західних виробників лікарських засобів. Імпортні препарати, особливо дорогі та складні у виробництві, продовжують займати значну частку фармацевтичного ринку РФ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
За підрахунками Bloomberg на основі даних дослідницької групи DSM, за перші вісім місяців 2026 року Росія витратила на ліки майже 700 млрд рублів (близько 8,6 млрд доларів). При цьому приблизно 56% цієї суми припало на імпортні препарати.
Для порівняння, у 2022 році частка імпортних ліків у загальних витратах також становила 57%. Тобто за майже п'ять років війни та заявленого курсу на імпортозаміщення залежність російського ринку від іноземної фармацевтики практично не змінилася.
Особливо складною залишається ситуація з виробництвом спеціалізованих препаратів, які російські компанії поки не можуть повноцінно відтворити.
Майже весь критично важливий фармацевтичний імпорт надходить із країн, які Кремль офіційно вважає "недружніми".
Які західні компанії заробляють на російському фармринку
Попри заявлений курс на імпортозаміщення, серед найбільших постачальників ліків до Росії досі переважають західні фармацевтичні корпорації.
За підсумками перших трьох кварталів 2026 року до десятки найбільших гравців російського фармацевтичного ринку увійшли:
швейцарські Roche та Novartis;
британська AstraZeneca;
французька Sanofi;
американські AbbVie та Johnson & Johnson;
аргентинська Tuteur Group.
При цьому в першій десятці опинилися лише три російські компанії.
Важливо, що фармацевтична продукція та основні медичні вироби здебільшого не потрапили під західні санкції з гуманітарних міркувань. Тому торгівля ліками залишається одним із небагатьох напрямів, де економічні зв'язки Росії із Заходом не припинилися.
За даними Євростату, за січень-липень 2026 року експорт товарів із Євросоюзу до РФ скоротився майже вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Водночас постачання фармацевтичної продукції, навпаки, зросло майже на третину – до 6,7 млрд євро.
Чому Росія не може замінити іноземні препарати
Наприкінці минулого року диктатор Володимир Путін затвердив план розвитку охорони здоров'я, згідно з яким 80% життєво необхідних ліків, на які припадає основна частина державних закупівель, мають вироблятися всередині Росії.
Однак досягти цієї мети поки не вдалося. Найбільша проблема – дорогі спеціалізовані препарати для лікування онкологічних, аутоімунних та рідкісних захворювань.
Російські виробники навчилися випускати аналоги деяких популярних іноземних медикаментів. Зокрема, вони розробили альтернативи препарату Ozempic данської Novo Nordisk, який застосовують для лікування діабету та зниження ваги.
Також російські компанії копіюють німецький препарат Xarelto від Bayer, який використовують для запобігання утворенню тромбів.
За даними Bloomberg, за перші вісім місяців 2026 року обсяги фармацевтичного виробництва в Росії були приблизно на 71% вищими, ніж за аналогічний період 2021 року.
Проте збільшення виробництва не означає, що країна змогла створити власну повноцінну фармацевтичну галузь. Здебільшого російські підприємства копіюють уже наявні препарати, а не розробляють нові інноваційні ліки.
Таким чином, попри зростання власного виробництва, Росія продовжує витрачати мільярди доларів на іноземні медикаменти, а її плани щодо фармацевтичного імпортозаміщення залишаються нереалізованими.
Нагадаємо, ще на початку дії санкцій наміри РФ замінити іноземні компоненти місцевим виробництвом не виправдалися.
В авіаційній галузі РФ з імпортзаміщенням теж провал – довелось "реанімувати кукурузники" у зв'язку з цим.
