Пліснява, корозія та коріння під пам'ятниками: у Києві почали знімати захисні конструкції з монументів.
У Києві частково демонтують захисні конструкції, встановлені навколо історичних пам'ятників на початку повномасштабного вторгнення. Причиною стали не лише потреба перевірити стан монументів, а й пошкодження, які можуть виникати через тривале перебування під укриттями. Про це повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.
Захищали від ракет, але виникла нова загроза
У перші місяці повномасштабної війни столичні комунальники разом із волонтерами та благодійниками облаштували захисні конструкції навколо 18 пам'ятників. Їхнім головним завданням було вберегти історичні об'єкти від уламків та вибухових хвиль під час російських атак.
За словами першого заступника директора Департаменту охорони культурної спадщини Сергія Сабурова, такі заходи вже довели свою ефективність. Зокрема, під час однієї з атак захисне риштування навколо пам'ятника Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській прийняло на себе удар та вберегло монумент від пошкоджень.
Однак із часом фахівці зіткнулися з іншою проблемою. Конструкції, які мали захищати пам'ятники, за певних умов почали створювати ризики для їхнього збереження.
"Тривале перебування під щільними матеріалами, накопичення вологи та перепади температур можуть негативно впливати на камінь, мармур і метал", – зазначили у КМДА.
Що виявили під захисними конструкціями
Під час обстежень київських монументів фахівці зафіксували кілька проблем, пов'язаних із тривалим використанням укриттів.
Зокрема:
- Пам'ятник княгині Ользі. На мармуровій поверхні виявили плісняву, яка утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті.
- Пам'ятник Богдану Хмельницькому. Під захисним риштуванням почала проростати рослинність, коріння якої пошкоджувало структуру постаменту.
- Бронзові елементи пам'яток. Через надмірну вологість і порушення природного мікроклімату можуть виникати висоли та корозія.
- Монументи під щільними укриттями. Перепади температур і так званий парниковий ефект можуть прискорювати руйнування матеріалів.
У Департаменті пояснюють, що навіть ефективні захисні споруди не можна залишати без належного контролю на невизначений термін. Саме тому зараз проводять частковий демонтаж конструкцій, щоб фахівці могли ретельно оглянути пам'ятники та визначити, чи потребують вони додаткових заходів збереження.
Чи залишаться пам'ятники Києва без захисту
У міській адміністрації наголошують, що рішення про зняття конструкцій не є масовим і не означає повної відмови від захисту культурної спадщини. Кожен об'єкт обстежують окремо, враховуючи його технічний стан, особливості матеріалів та ризики, пов'язані з російськими атаками.
За результатами перевірок захисні конструкції можуть залишити, частково демонтувати, модернізувати або встановити повторно. Фахівці мають знайти баланс між двома загрозами: можливими пошкодженнями від обстрілів та поступовим руйнуванням пам'яток через несприятливі умови під укриттями.
Київські пам'ятники планують зберігати у цифровому форматі
Паралельно столиця впроваджує сучасні технології документування культурної спадщини. Йдеться про створення детальних цифрових моделей історичних об'єктів, які можуть допомогти під час їхнього відновлення в майбутньому.
Для цього використовують такі методи, як 3D-сканування, фотограмметрія та точні обміри пам'яток. Цифрова документація дозволяє зафіксувати форму, пропорції та інші особливості монументів. Якщо об'єкт постраждає від обстрілу, ці матеріали можуть стати основою для науково обґрунтованої реставрації.
У КМДА зазначають, що досвід Києва у захисті історичних пам'яток під час війни викликає інтерес міжнародних фахівців. Адже столиця змушена шукати рішення, які одночасно враховують загрозу російських атак і потребу зберігати культурну спадщину в належному стані.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua
