Кияни чекають на світло, тому вони їдуть туди, де щойно був приліт: історія енергетика ДТЕК Київські електромережі.
Після російських атак енергетики виїжджають туди, де ще можуть працювати рятувальники, горять автомобілі, а пошкоджені проводи лежать просто на землі. Іноді перед початком ремонту доводиться чекати, поки ДСНС перевірить територію на наявність нерозірваних боєприпасів. А коли небезпека знову зростає, бригади йдуть в укриття, щоб після відбою повернутися до роботи.
Старший майстер бригади Центру з ремонту та експлуатації ліній ДТЕК Київські електромережі Олег Брагарник пам’ятає, як під час одного з перших масованих обстрілів 2023 року біля ТЕЦ пошкодило одразу декілька ліній. Тоді енергетики працювали близько двох діб, залучали додаткову техніку та допомогу інших бригад.
В інтерв’ю Олег Брагарник розповів, як енергетики діють після ракетних ударів і атак дронів, чому не можуть одразу розпочати ремонт, що складніше — одне масштабне пошкодження чи десятки менших і як реагують на вдячність та обурення киян, які залишаються без світла.
«Проводи були просто розкидані»: який обстріл запам’ятався найбільше
— Пане Олеже, згадайте виїзд на місце російської атаки, який запам’ятався вам найсильніше. Що ви побачили, коли приїхали, і що відчували в той момент?
— Найбільше запам’ятався один із перших масованих обстрілів у 2023 році. Тоді поблизу ТЕЦ ракета влучила неподалік ліній. Ми приїхали й побачили, що пошкоджено одразу чотири лінії: проводи були просто розкидані. Горіли гаражі та автомобілі.
Спочатку ми чекали, поки ДСНС дозволить зайти на територію. І лише після цього ми змогли оцінити масштаби пошкоджень та почати роботу.
Тоді ще були проблеми зі зв’язком, усе було організовано не так, як зараз. Ми працювали близько двох діб. Доводилося відтягувати обгорілі автомобілі, викликати техніку. Нам також допомагала бригада Київських регіональних електромереж разом ми ліквідовували наслідки пошкоджень.
Згодом було багато різних відключень, але саме той випадок запам’ятався найбільше.
— Коли ви працюєте на місці влучання, завжди залишається ризик повторного удару. Як змінюється робота в таких умовах?
— Ми намагаємося дотримуватися правил безпеки. Коли оголошують тривогу або виникає загроза, відходимо в укриття чи переміщуємося в безпечніше місце. Особливо це стосується об’єктів, по яких можуть завдати повторного удару. Ми чекаємо, поки небезпека мине, а потім повертаємося й продовжуємо ремонтувати мережі. Звісно, хочеться зробити все якомога швидше, але не можна забувати про безпеку людей.
— Ви орієнтуєтеся лише на повітряну тривогу чи отримуєте додаткову інформацію про небезпеку саме як енергетики.
— Є служби, які допомагають нам із такою інформацією. Зокрема, ДСНС може повідомляти про ситуацію та небезпеки на місці, щоб ми могли правильно організувати роботу. Це важливо, адже нам потрібно не лише відновити лінію, а й зробити це так, щоб не наражати бригаду на додатковий ризик.
Від першого сигналу до світла в оселях: як працюють аварійні бригади
— Поясніть на прикладі одного виїзду: який шлях проходить команда від повідомлення про пошкодження до відновлення електропостачання?
— Моя спеціалізація — відновлення високовольтних ліній. Коли через влучання ракети чи дрона пошкоджується лінія, спрацьовує автоматика на підстанціях і відключає пошкоджену ділянку. Диспетчери визначають, яка саме лінія відключилася, який напрямок пошкоджений, і передають інформацію бригадам.
Далі ми виїжджаємо на місце та оглядаємо лінію. У нас є чергові автомобілі, організовано, хто кого забирає і куди прямує. Ми працюємо за налагодженою системою вже не перший рік.
Виїзд може бути в будь-який час доби — і вночі, і вдень. Наше завдання спочатку визначити місце та характер пошкодження, щоб зрозуміти, які роботи необхідні.
Після огляду нам готують лінію до ремонту, заземлюють її. На базі ми збираємо потрібні матеріали та інструменти, завантажуємо їх у машини й повертаємося до роботи.
— Чи завжди диспетчери одразу розуміють, що саме сталося на лінії?
— Не завжди. Диспетчер бачить, що відбулося відключення, але це не означає, що він може оцінити всі масштаби пошкоджень. Тому бригади виїжджають на місце й оглядають обладнання.
Коли одночасно багато відключень, ситуації можуть бути різними. Іноді ми самі вирушаємо перевіряти, що сталося. А якщо є масштабні руйнування після ракетного удару, ДСНС може викликати енергетиків, побачивши пошкоджений енергооб’єкт.
Важливо розуміти, що до ремонту не можна приступити просто відразу після прибуття. На місці можуть залишатися уламки або нерозірвані бойові частини. Ми повідомляємо ДСНС, чекаємо на обстеження території та дозвіл фахівців. Лише після цього починаємо працювати.
— Що відбувається після того, як фахівці отримують дозвіл на роботу? Як визначають, що ремонтувати насамперед?
— Ми оглядаємо обладнання, оцінюємо пошкодження та повідомляємо диспетчеру, що вдалося встановити. Диспетчер паралельно перевіряє, чи можна підключити споживачів за резервними схемами або перемкнути їх на інше джерело живлення.
Насамперед важливо забезпечити електроенергією критичну інфраструктуру:
- лікарні
- метро
- водоканалізаційні станції
- транспорт.
Необхідно зробити все, щоб місто могло продовжувати жити й працювати.
Паралельно енергетики відновлюють пошкоджені лінії. Якщо пошкодження незначні, його іноді вдається усунути досить швидко. Якщо ж руйнування масштабні, роботи можуть тривати не одну добу.
У таких випадках залучають додаткові бригади. Поки одні фахівці працюють на місці, інші готують необхідні запчастини, матеріали та інструменти. Підключається відповідна техніка — автовишки, автопідіймачі, а за потреби й крани, щоб підіймати великі елементи обладнання.
«Як чоловіки-павуки»: робота на висоті та в місцях, яких не бачать кияни
— Ви працюєте з високовольтними лініями. Які завдання енергетиків залишаються непомітними для більшості мешканців Києва?
— Часто люди навіть не здогадуються, де ми працюємо. Це можуть бути поля, лісосмуги, промислові зони — місця, куди мешканці міста просто не приходять і не бачать наших робіт.
Іноді ми працюємо добу або півтори, змінюємося з колегами, залучаємо інші бригади. При цьому для людей нічого не видно: вони можуть навіть не знати, що десь поруч енергетики вже багато годин відновлюють лінію.
Буває, що ми починаємо роботу ще о третій годині ночі. Приїжджаємо, чекаємо в укритті, а щойно небезпека минає — одразу беремося до обстеження.
— Що найскладніше саме у фізичному виконанні робіт?
— Високовольтні лінії — це великі опори, на яких потрібно працювати на значній висоті. Ми використовуємо автовишки, підіймаємося по опорах і працюємо зі спеціальним спорядженням.
За цим стоїть серйозна робота, підготовка та дотримання правил безпеки. Крім того, багато залежить від місцевості. До пошкодженої ділянки не завжди легко під’їхати. Десь нерівна територія, десь потрібно залучати додаткову техніку. Усе це впливає на тривалість ремонту.
Одне велике пошкодження чи десятки менших: що складніше для енергетиків
— Що для вашої команди складніше: одне масштабне пошкодження чи багато пошкоджень у різних частинах міста одночасно?
— Важко сказати однозначно. Багато залежить від характеру пошкоджень і кількості споживачів, які залишилися без електроенергії. Може бути багато невеликих пошкоджень, які вдається ліквідувати відносно швидко. А може бути одне серйозне пошкодження, на ремонт якого піде стільки ж часу, скільки на усунення кількох менших аварій.
Якщо пошкодження велике, без світла може залишитися значна частина столиці. Тому важливо не лише швидко відремонтувати лінію, а й знайти спосіб тимчасово заживити споживачів.
— Чи означає відключення лінії, що люди обов’язково залишатимуться без світла до завершення ремонту?
— Ні. У нас є резервні схеми живлення. Якщо одна лінія відключилася, диспетчери можуть перевірити, чи можна тимчасово підключити споживачів через інше джерело. Іноді для цього потрібно зробити перемикання або встановити перемички між лініями. Також є об’єкти «Укренерго», від яких залежить живлення наших мереж. Якщо там тривають ремонтні роботи, ми шукаємо технічні можливості, щоб заживити споживачів за іншою схемою.
Тобто ремонт і відновлення електропостачання можуть відбуватися паралельно. Одна команда усуває пошкодження, а диспетчери працюють над тим, щоб якомога швидше повернути електроенергію людям.
— Від чого загалом залежить швидкість відновлення електропостачання в Києві після масованих атак?
— Від характеру пошкоджень, можливості безпечно дістатися до місця, необхідної техніки та кількості залучених бригад. Важливу роль відіграє і робота диспетчерської служби. Диспетчери бачать, які лінії відключилися, та мають розроблені схеми дій для різних ситуацій. Ця робота відбувається паралельно з ремонтом.
«Дякують і приносять каву»: як енергетики реагують на обурення киян
— Коли люди довго залишаються без світла, вони можуть обурюватися. Як ви реагуєте на такі ситуації, коли ваша бригада робить усе можливе?
— Люди різні, тому й реакції різні. Буває, що до нас підходять, приносять каву, бутерброди, дякують за роботу. Це дуже приємно. А буває, що люди кажуть: «Ну, ви ж повинні нам зробити». Деякі не розуміють ситуації, навіть якщо їм пояснювати. Для них головне — щоб якнайшвидше з’явилося світло.
Але багато хто підтримує нас. Навіть коли я просто йду додому, сусіди підходять і дякують. Такі моменти залишаються в пам’яті.
— Що б ви хотіли, аби кияни розуміли про роботу енергетиків, коли бачать, що світла досі немає?
— Треба розуміти, що не всі пошкодження можна усунути одразу. Іноді ми не можемо навіть почати роботу, поки територію не перевірять рятувальники. Десь потрібна спеціальна техніка, десь доводиться залучати кілька бригад, а масштабні пошкодження можуть потребувати тривалого ремонту і додаткового обладнання.
«Людям треба світло, вода і тепло»: що мотивує працювати попри небезпеку
— Що допомагає вам продовжувати роботу, попри небезпеку, нічні виїзди та виснаження? Чи був випадок, який особливо чітко показав, заради чого ви це робите?
— Ми розуміємо, що від нашої роботи залежать люди. Є лікарні, де перебувають пацієнти, є водопостачання, тепло, транспорт. Людям потрібно, щоб у домівках було світло, щоб вони могли отримувати воду й не мерзнути. Ми самі також живемо в Києві, самі можемо залишатися без світла й тепла. Тут наші родичі, близькі. Ми розуміємо, наскільки це важливо для кожного.
Тому й намагаємося працювати так, щоб якомога швидше відновити електропостачання, насамперед на об’єктах критичної інфраструктури. За цим стоїть не просто лінія чи обладнання — за цим стоїть нормальне життя міста. Саме це й мотивує продовжувати роботу.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua
