Ексклюзивне інтерв'ю з головою правління Експортно-кредитного агентства (ЕКА) Русланом Гашевим
Текст: Лідія Шевченко
– Попереднє наше інтерв'ю було трохи більше року тому. За цей період у роботі ЕКА відбулися значні зміни. Які головні?
– Якщо говорити про найнайзначущі події, то, напевно, варто відзначити ухвалення законопроєкту №9015, що дозволяє Експортно-кредитному агентству страхувати від воєнних ризиків інвестиції українських та іноземних компаній в Україні. Він матиме свій вплив на нашу діяльність уже цього року.
Крім цього, минулого року ми отримали ліцензію Національного банку України (НБУ) на здійснення страхування, перестрахування, надання гарантій. Повноцінно було сформовано всі органи управління, зокрема й нову наглядову раду. Стару було розпущено 2021 року, і весь цей період її функції виконувало Міністерство економіки, однак, у зв'язку з набуттям чинності змін до закону про акціонерні товариства, для продовження роботи нам необхідна була повноцінна наглядова рада.
– Показники роботи ЕКА за 2023 рік значно перевершують попередній період. З чим це пов'язано?
– Можна сказати, що зростання у 2023-му – це ніби відкладений ефект дій 2022 року. По-перше, банки краще розібралися в наших продуктах. По-друге, можу точно сказати, що управління продажу спрацювало дуже-дуже добре в цьому плані. Тобто зійшлося багато факторів, які вилилися в кінцеві угоди. Тому, що стосується результатів роботи ЕКА минулого року, нічого надприродного не сталося. А ось цей рік може принести кардинальні зміни, оскільки з 1 січня набули чинності кілька нових законів, що регулюють нашу діяльність.
– З 1 січня цього року весь страховий ринок України працює за новим законом "Про страхування". Чи потрапляєте ви під його дію?
– Стара редакція закону "Про страхування" поширювалася на нас лише щодо ведення договірної роботи. Наскільки ми розуміємо, новий закон так само стосується нас лише в цій частині, оскільки є профільний закон, на підставі якого здійснюється наша діяльність. Але наразі це питання остаточно не врегульовано. Зараз ми живемо за нашим профільним законом і постановами НБУ.
– Якщо говорити про закон страхування інвестицій в Україну, то коли почнеться цей процес, і чи можна вже оприлюднити умови страхування?
– Закон "Про внесення змін до закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" (3497) набув чинності 1 січня 2024 року. У ньому передбачено термін три місяці, який дається Кабінету міністрів, Нацбанку і нам для приведення у відповідність нормативних документів. Тобто до 1 квітня в будь-якому разі мають бути визначені умови страхування, перелік ризиків тощо.
Але ми почали цю роботу завчасно. Наприклад, ще наприкінці грудня ми відправили до Міністерства економіки проєкт двох продуктів, які вже містили умови страхування інвестицій. Це наші пропозиції щодо переліку страхових воєнних і політичних ризиків. Тому, можливо, цей процес може бути запущений раніше, ніж через три місяці. Але навіть коли це станеться, ми не можемо гарантувати, що це буде остаточний варіант – можливе доопрацювання програм із врахуванням ситуацій, що виникли, наприклад, із першим страховим випадком. Це нормально, це життєвий цикл будь-якого продукту. Він змінюється під потреби клієнта, під потреби ринку, під якісь умови.
– Це будуть індивідуальні продукти під кожен проєкт, чи стандартний із заздалегідь визначеними умовами?
– Це буде стандартний продукт, але він зможе мати якісь відхилення під конкретного клієнта, проте вони будуть незначні. Ми можемо виставляти додаткові умови, погоджуючи їх із клієнтом, вносити точкові зміни. Ось такі речі, звісно ж, будуть. Крім того, коригування можливе після вивчення скарг клієнтів, що їм підходить, а що ні. Якщо ми розумітимемо, що це масова ситуація, звісно ж, будемо вносити зміни і в сам продукт, не тільки в договір. Але до цього спочатку потрібно прийти.
– Чи вистачить капіталу ЕКА для страхування інвестиції в Україні?
– На сьогодні ми не вичерпали розмір можливостей свого капіталу. Так, протягом минулого року сукупно прийнята відповідальність становила майже 935 млн грн, а наша відповідальність на кінець року становила майже 729 млн.
Але, як то кажуть, диявол криється в деталях. Наш капітал, умовно, становить 2 млрд грн, відповідальність на останню звітну дату – 729 млн грн. У нас є встановлені ліміти, які ще не вибрані, але це потенційно зобов'язання ЕКА. Що я маю на увазі? У рамках портфельного страхування кредитів ми встановили банкам ліміт у 200 млн грн або комусь 400 млн грн. І це наше потенційне зобов'язання, що надає можливість фінустанові кредитувати і страхувати в рамках цього ліміту. Це ми теж враховуємо.
Отже, якщо врахувати всю поточну і потенційну відповідальність у межах встановлених, але ще не вибраних лімітів, то розмір нашого капіталу, потенційно законтрактований, становить 1,6 млрд грн. Ми зараз не говоримо про те, що при збільшенні обсягів страхування його не вистачить, але така ймовірність існує.
Якщо розумітимемо, що капітал узагалі вичерпується, то, по-перше, ЕКА може переглянути заздалегідь встановлені ліміти, які ще не використані, наприклад, ті, які протягом пів року не знадобилися.
По-друге, враховуючи, що агентство вже перейшло під нагляд Національного банку, можна зробити так, щоб розмір нашої відповідальності міг удвічі (хоча б) перевищувати власний капітал. Це дозволить нам страхувати більше без збільшення капіталу.
По-третє, це збільшення капіталу або грошима, або цінними паперами. Найочевидніший і найпростіший варіант – папери, але це не найефективніший шлях. Майже 90% нашого капіталу становлять ОВДП, тому якщо збільшувати капітал, то потрібно це робити грошима.
Четвертий спосіб збільшити можливості зі страхування – дати ЕКА державну гарантію, і в багатьох експортно-кредитних агентствах світу це популярний метод. Але для цього необхідно внести зміни до Бюджетного кодексу, передбачивши в ньому право держави давати державну гарантію за зобов'язаннями страховика експортно-кредитного агентства. Зараз гарантії можуть бути надані лише за кредитними зобов'язаннями боржника. Це раз. А оскільки ми не провадимо повноцінної комерційної діяльності, а є інструментом з підтримки експортера в руках держави, буде логічно передбачити, що такі гарантії мають бути із обмеженим регресом. Це означає, що якщо в нас станеться страховий випадок і за нас виплатить держава, надалі ми їй маємо повернути не всю суму, а тільки ту, яку змогли стягнути з боржника. Це два. Тому що сума 100% практично ніколи не стягується. Наприклад, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) стягує 10-20%, можливо 30%, але ніколи не 100%. А припустімо тепер, що з нашого боржника ми стягнули 30%. А решту 70% чим покриємо? Цей борг ляже на нашу компанію, і вона ніколи не зможе його повернути. Тому, якщо давати державну гарантію, то лише з обмеженим регресом.
І п'ятий спосіб – це перестрахування. Наразі воно у нас не функціонує, але напрацювання є. Цілком можливо, цього року з'явиться перший договір про перестрахування з іноземними експортно-кредитними агентствами.
Шостий варіант – залучення додаткового учасника в капітал ЕКА.
– Зараз ЕКА співпрацює з 10 банками щодо надання кредитів під його гарантії. Чи є ще охочі вступити в цей пул, і які основні вимоги до них?
– У нас немає завдання працювати з якоюсь конкретною кількістю банків. Наше основне завдання – максимально широко охопити цільову аудиторію нашими продуктами. Це може бути або максимально ефективне використання поточної мережі партнерів, або її розширення, якщо ми розуміємо, що ще ефективніше використовувати поточну мережу вже неможливо.
Так, є банки, які хочуть приєднатися до портфельної програми, і ми такі випадки розглядаємо. Є фінустанови, у яких з'являються індивідуальні угоди, і вони хочуть у нас застрахуватися.
Для того, щоб почати з нами працювати, в принципі, багато чого не потрібно. Достатньо мати, якщо за індивідуальною програмою, бажання, клієнта і перспективу фінансування експортера. Якщо говорити про портфельну програму, то, окрім іншого, бажано бути системно важливим банком, тому що таким фінустановам Національний банк приділяє більше уваги.
– НБУ наприкінці минулого року видав ЕКА ліцензії на страхування, перестрахування та надання гарантій. Що це змінить у вашій роботі?
– Основне – що наша робота може бути продовжена в повному обсязі, оскільки вимога наявності ліцензій закріплена законом. Згідно з ним, ми мали до 7 липня 2023 року подати документи на отримання ліцензій, питання щодо яких вирішується протягом пів року. Умовно, з 7 січня 2024 року, якби ми не отримали ліцензію, змогли б лише робити виплати за нашими поточними зобов'язаннями, і все. Тому основне – ми встигли у визначені строки і працюємо в межах чинного правового поля.
Ще один момент, який теж важливо відзначити, – визнання Нацбанком, що ми відповідаємо всім вимогам, які висуваються для отримання ліцензії. Для наших партнерів це означає, що ми прийнятний партнер, а для клієнта – що тепер ми можемо не брати додатково ПДВ. Тобто наші послуги для клієнта подешевшають мінімум на 20%.
Крім того, наявність ліцензій була важливою для роботи з банками, оскільки вони часто переживали, що їхня відсутність може негативно позначитися на діяльності. Минулого тижня ми підписали першу додаткову угоду за новим портфельним продуктом з нашим держбанком, причому підписували досить швидко на прохання самого банку: у них уже був клієнт на нові умови програми. Тобто банк оцінив, що ліцензію ми отримали, ліміт нам збільшили, ПДВ платити не треба, можливості за програмою розширили – треба швидше підписувати договір. Ось це два основні моменти, які вплинули на нашу діяльність.
Що стосується змін всередині ЕКА, тепер ми змушені по-новому звітувати, заповнювати нові форми. Але рано чи пізно до цього звикаєш.
– Чи співпрацюєте ви зі страховими компаніями щодо перестрахування, і чи плануєте це робити в майбутньому?
– Розділимо питання на два: чи можемо і чи працюємо. Так, можемо, оскільки це визначається політикою перестрахування. Наразі ми можемо працювати за вхідним і вихідним перестрахуванням тільки зі страховиками-нерезидентами та іншими експортно-кредитними агентствами. Я вважаю, що не буває ситуацій, коли чогось взагалі не можна зробити. Бувають технічні моменти, які заважають, решта – питання бажання.
Минулого разу ми говорили про те, що заважало ЕКА в попередні роки успішно працювати. Ми пояснювали це недоліками нашого профільного закону, відсутністю прийнятного забезпечення для банків… І воно заважало, але це все техніка, за наявності великого бажання все можна змінити, що і було зроблено. Те ж саме і тут.
Відповідаючи на ваше запитання, чи можемо, – так, можемо. Чи робимо ми це? Ні, тому що, по-перше, перестрахуватися за кордоном зараз дуже-дуже важко. По-друге, є ще специфіка – закон про публічні закупівлі. Давайте припустимо, що ми захотіли перестрахуватися, знайшли компанію-перестраховика, яка готова у нас взяти ризик, а потім говоримо: "Дивіться, у нас тут угода невелика на $5 млн, вийдіть на Prozorro, і ми купимо ваші послуги". Я хочу просто подивитися на того перестраховика, який погодиться виконати всі умови нашого Prozorro для того, щоб взяти в перестрахування таку суму… Насправді це дуже сильно заважає.
Для державних банків є виняток: вони можуть закуповувати будь-які послуги в обхід публічних закупівель у разі, якщо це пов'язано з наданням банківських послуг. Напевно, логічно було б внести відповідну норму і для ЕКА. Ми згодні закуповувати столи, стільці, комп'ютери – все що завгодно через Prozorro, але послуги, які пов'язані зі страхуванням або перестрахуванням, мають закуповуватися безпосередньо. Інакше це не працюватиме.
– Що стосується вхідного перестрахування, у ЕКА є можливість здійснювати цей вид діяльності?
– Ні, ми його не беремо. Наш капітал занадто маленький для того, щоб брати в перестрахування ризики. Але ми обговорюємо з нашими іноземними партнерами варіанти. Наприклад, ми могли б брати в перестрахування невеликі суми при страхуванні інвестицій. Чому б нашим великим партнерам, якщо вони страхують інвестиції, не віддавати нам у перестрахування, припустімо, 5%? Ця сума для них суттєво нічого не змінить, але вони отримають "руки" на територію України. Фактично, вони можуть передати нам частину функцій, їм це може бути вигідно. Наприклад, якщо необхідно отримати оперативну інформацію, здійснити моніторинг об'єкта, зустрітися з клієнтом, це можна зробити за невелику суму перестрахування. Але про великі суми ми зараз не говоримо.
Тому давайте резюмуємо: можна перестрахувати, можна робити все що завгодно, якщо є технічна можливість. Ми цього не робимо через об'єктивні обставини. З одного боку, недостатньо капіталу для того, щоб брати в перестрахування, з іншого – є законодавчі обмеження, які не дозволяють ЕКА перестрахувати наші ризики за кордоном.
– Чи були в ЕКА вже виплати і відмови в них?
– Була одна виплата на суму 481,5 тис. грн за страховим випадком у Нігерії. Компанія не розрахувалася з українським постачальником продукції за застрахованим договором зовнішньоекономічної діяльності. Ми зараз перебуваємо в контакті з нігерійцем і цілком можливо, що врегулюємо цей випадок у досудовому порядку.
Були й прецеденти, коли ЕКА відмовило у виплатах. Не розкриватиму деталей, але в першому випадку причиною відмови став фіктивний зовнішньоекономічний договір, і ми це достеменно встановили, зокрема із залученням відповідних зарубіжних компаній. У другому випадку це було страхування кредиту, в рамках якого банк не зміг дотриматися всіх умов нашої співпраці, тобто фактично немає підстав для виплати.
У нас же все дуже просто. Є договір страхування, де є зобов'язання сторін. Якщо ви їх виконуєте – надходить виплата, а якщо ні, то ми не можемо йти на компромісне врегулювання. Тому, будь ласка, дотримуйтеся всіх пунктів, і проблем не буде.
– Страхування суден, що курсують чорноморським коридором. Яка роль ЕКА в цьому процесі?
– Це можна відстежити за документами, які були в публічній площині. Нас залучили на етапі структурування угоди, коли вже були визначені учасники з британського боку. Потрібна була українська компанія, яка виконає технічну функцію укладення договору та забезпечення оплати. Кабінет Міністрів уповноважив нас на підписання угоди, виділив 800 млн грн із резервного фонду державного бюджету, дозволивши за ці гроші придбати необхідний обсяг валюти і покрити частиною коштів наші витрати на здійснення угоди (на купівлю валюти, на відкриття кредитів, купівлю послуг юридичних радників, тому що договір укладався за британським правом, і нам необхідно було найняти британських юристів, які б її супроводжували). Усе було проведено досить швидко. Якщо я не помиляюся, то від перших контактів до фактичного підтвердження іноземним банкам минуло до двох місяців.
І ще раз хочу наголосити, що це не перестрахування, а договір компенсації збитків.
– На який термін укладено договір і чи передбачається пролонгація?
– Договір укладено на рік, але акредитиви в його рамках випущено на 36 місяців. У морському страхуванні досить тривалі періоди врегулювання, тому 36 місяців акредитива фактично покривають потреби британських страховиків у часі, який необхідний на врегулювання події. Що стосується пролонгації, то наразі ми її за цим договором не передбачаємо.
Договір діє рік, але може бути припинений раніше за низкою обставин. Наприклад, якщо виділений Кабміном ліміт буде використано або раніше буде скасовано воєнний стан.
– За цим договором уже були виплати або заявлені страхові випадки?
– Наскільки нам відомо, ні. Ті страхові події, які відбувалися вже після укладення договору в наших територіальних водах, були із суднами, застрахованими не в тих страховиків, збитки яких ми можемо покривати.
– Нещодавно почалися розмови про відновлення міжнародних авіаперевезень із Києва та Львова. Чи могло ЕКА також брати участь у цьому, як у страхуванні суден?
– Повернімося до питання, чи можна цим займатися. Технічно, як ми говорили раніше, немає нічого неможливого. Однак у разі авіаційного страхування сума буде потрібна набагато більша, ніж при страхуванні корабля. Тому що корабель може наштовхнутися на міну, отримати невелику пробоїну, його можна відбуксирувати і відремонтувати. Крім того, сам літак коштує десятки мільйонів доларів. Відповідно, збиток навіть по одному літаку буде відчутно перевищувати ту суму, яка нам виділена на компенсацію збитків зі страхування кораблів.
Наступне запитання, чи можна страхування авіації проводити в такому ж форматі, як і кораблів. Напевно, можна, але хто це має робити?
ЕКА може бути залучено до процесу, тільки і виключно якщо йдеться про експорт. У випадку з кораблями цей момент присутній: у нас левова частка експорту завжди реалізовувалася через морські порти, тобто фактично наша функція.
Я не знаю, наскільки активно здійснювався експорт української продукції літаками, не кажучи вже про цивільні перевезення. Тому мені це складно коментувати. Думаю, що наразі в Україні це нереально, і перестрахувальники на це не підуть.
